себелюбство
ЕГОЇ́ЗМ (турбота тільки про себе, про особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БСТВО, СЕБЕЛЮ́БНІСТЬ, САМОЛЮ́БСТВО. Кульницький, морщачись, викидає противні думки й спогади, сам себе картає за егоїзм (М. Стельмах); Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства (Григорій Тютюнник); Ми звикли все і всіх судить, Що сміливість душі палкої Для себелюбності дрібної Образлива або смішна (переклад М. Рильського).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- себелюбство — себелю́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- себелюбство — -а, с. Турбота тільки про себе, про свої інтереси; егоїзм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- себелюбство — СЕБЕЛЮ́БСТВО, а, с. Турбота тільки про себе, про свої інтереси; егоїзм. Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства (Григорій Тютюнник); Кілька хвилин у нього боролося професійне себелюбство і почуття до Насті, і останнє взяло верх (М. Тарновський). Словник української мови у 20 томах
- себелюбство — Себелю́бство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- себелюбство — СЕБЕЛЮ́БСТВО, а, с. Турбота тільки про себе, про свої інтереси; егоїзм. Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства (Тют., Вир, 1964, 162). Словник української мови в 11 томах