себелюбність

ЕГОЇ́ЗМ (турбота тільки про себе, про особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БСТВО, СЕБЕЛЮ́БНІСТЬ, САМОЛЮ́БСТВО. Кульницький, морщачись, викидає противні думки й спогади, сам себе картає за егоїзм (М. Стельмах); Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства (Григорій Тютюнник); Ми звикли все і всіх судить, Що сміливість душі палкої Для себелюбності дрібної Образлива або смішна (переклад М. Рильського).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. себелюбність — себелю́бність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. себелюбність — -ності, ж. Властивість за знач. себелюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. себелюбність — СЕБЕЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. себелю́бний. Сміливість душі палкої Для себелюбності дрібної Образлива або смішна (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). Словник української мови у 20 томах
  4. себелюбність — СЕБЕЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. себелю́бний. Сміливість душі палкої Для себелюбності дрібної Образлива або смішна (Пушкін, Є. Онєгін, пе-рекл. Рильського, 1949, 199). Словник української мови в 11 томах