себелюбність
СЕБЕЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. себелю́бний.
Сміливість душі палкої Для себелюбності дрібної Образлива або смішна (Пушкін, Є. Онєгін, пе-рекл. Рильського, 1949, 199).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- себелюбність — себелю́бність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- себелюбність — -ності, ж. Властивість за знач. себелюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- себелюбність — СЕБЕЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. себелю́бний. Сміливість душі палкої Для себелюбності дрібної Образлива або смішна (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). Словник української мови у 20 томах
- себелюбність — ЕГОЇ́ЗМ (турбота тільки про себе, про особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БСТВО, СЕБЕЛЮ́БНІСТЬ, САМОЛЮ́БСТВО. Кульницький, морщачись, викидає противні думки й спогади, сам себе картає за егоїзм (М. Словник синонімів української мови