сипнути
ПОСИ́ПАТИСЯ (відірвавшись від чогось, розірвавшись, не втримавшись на чомусь, упасти додолу — одне за одним, у великій кількості), СИПНУ́ТИ (СИПОНУ́ТИ), ПОРОСНУ́ТИ розм. Зінька зірвала з себе квітки, очіпок, рвонула намисто — і коралі, і дукачі посипались на землю (О. Стороженко); Неначе пух сипкий з небесної перини, Із хмари снігові сипнули пелюстки (М. Рильський); Сніжка вдарилася об димар, бризки снігу сипонули у бік птаха (В. Дрозд); На комусь тріснула сорочка, квасолею пороснули на долівку ґудзики (Григорій Тютюнник).
Словник синонімів української мови