сипкий
ПУХКИ́Й (про порох, сніг, ґрунт і т. ін. — нещільний і легкий), РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, СИПКИ́Й, ПУХНА́СТИЙ рідше, ПУХНА́ТИЙ рідше, КОПКИ́Й розм., РУ́ХЛИЙ розм. Пухкий сніг засипав землю, будинки, обвів лінії тинів (М. Коцюбинський); — Треба ще землею притиснути (саджанці), а верхній шар розсипчастим ґрунтом присипати (В. Логвиненко); Іти було важко, часом провалювався (Дмитро) у сипкий сніг (М. Стельмах); Пухнасте й тепле борошно сиплеться на язики (О. Донченко); Шпортаючись драними чоботятами в копкому снігу, побігла (Христя) геть (В. Речмедін); Земля рухла, скоро копається (Словник Б. Грінченка).
СИПКИ́Й (який складається з дрібних твердих часточок і може сипатися), СИПУ́ЧИЙ, БЕЗСТРУКТУ́РНИЙ спец. Сипкі речовини; Сипучі піски; Безструктурні ґрунти.
Словник синонімів української мови