сипкий —
I -а, -е. 1》 Який складається з дрібних твердих частинок, не зчеплених одна з одною; який має здатність розсипатися; сипучий. Сипкі продукти. Сипкі матеріали. || Який осипається, зсувається, обрушується (про землю, пісок і т. ін.). || розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сипкий —
СИПКИ́Й¹, а́, е́. 1. Який складається з дрібних твердих частинок, не зчеплених одна з одною; який має здатність розсипатися; сипучий. Часто сипкі тіла міряли чувалом (лантухом), що вміщав 5 пудів (із журн.
Словник української мови у 20 томах
сипкий —
ПУХКИ́Й (про порох, сніг, ґрунт і т. ін. — нещільний і легкий), РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, СИПКИ́Й, ПУХНА́СТИЙ рідше, ПУХНА́ТИЙ рідше, КОПКИ́Й розм., РУ́ХЛИЙ розм. Пухкий сніг засипав землю, будинки, обвів лінії тинів (М.
Словник синонімів української мови
сипкий —
Сипки́й, -ка́, -ке́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сипкий —
СИПКИ́Й¹, а́, е́. 1. Який складається з дрібних твердих частинок, не зчеплених одна з одною; який має здатність розсипатися; сипучий. Часто сипкі тіла міряли чувалом (лантухом), що вміщав 5 пудів (Нар. тв. та етн.
Словник української мови в 11 томах