сиротючка

СИРОТА́ ч. і ж. (дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них); СИРОТИ́НА фольк., СИРОТОВИ́НА діал.; БЕЗБА́ТЧЕНКО, СИРОТЮ́К розм. (про хлопчика); СИРОТЮ́ЧКА розм. (про дівчинку).

Значення в інших словниках

1. сиротючка — сиротю́чка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. сиротючка — -и, ж., розм. Дівчинка, що втратила батька й матір або одного з них; сирота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сиротючка — СИРОТЮ́ЧКА, и, ж., розм. Дівчинка, що втратила батька й матір або одного з них; сирота.  Словник української мови у 20 томах
4. сиротючка — СИРОТЮ́ЧКА, и, ж., розм. Дівчинка, що втратила батька й матір або одного з них; сирота.  Словник української мови в 11 томах