скаба

СМУ́ГА (довгастий шматок тканини, паперу, металу і т. ін.), СМУ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, СТЯ́ЖКА, ШТА́БА, СКАБА́ діал. (металу); ПІДРІ́З перев. мн. (залізна смуга на нижній частині полозів саней). На його (намету) білих ребрах червоніли смуги з дорогого сукна (І. Нечуй-Левицький); Петро Петрович.. вставляв у рамки смужки штучної вощини (Ю. Яновський); Всю ніч солдати перев'язували поранених товаришів, рвучи на стьожки свої сорочки (П. Кочура); Він заложився з одним товаришем, що сплете солом'яну стяжку до ваших штахет, не урвавши її (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. скаба — скаба́ іменник жіночого роду залізна штаба * Але: дві, три, чотири скаби́ діал.  Орфографічний словник української мови
2. скаба — -и, ж., діал. Залізна штаба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скаба — СКАБА́, и́, ж., діал. Залізна штаба.  Словник української мови у 20 томах
4. скаба — СКАБА́, и́, ж., діал. Залізна штаба.  Словник української мови в 11 томах
5. скаба — Скаба, -би ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у.  Словник української мови Грінченка