склеїти

КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). — Док.: прикле́їти, приліпи́ти, накле́їти, наліпи́ти, скле́їти, зліпи́ти. Монтажниця хутко клеїла шматки плівки (Ю. Яновський); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (А. Турчинська); Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Іваненко); Кожну засушену рослину вони обережно наклеювали на аркуш александрійського паперу (З. Тулуб); Пішов, ходжу по городу та читаю по тих стовпах, де здорові газети наліплюють, з отакелезними літерами — чи нема де тіятру (Б. Грінченко); З якою любов'ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. склеїти — скле́їти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. склеїти — див. склеювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. склеїти — СКЛЕ́ЇТИ див. скле́ювати.  Словник української мови у 20 томах
4. склеїти — Ею, -еїш, док. Підчепити, захопити із собою. А я скажу, що ти мене склеїла в автобусі, що завела додому і відтрахала (Ю. Покальчук).  Словник сучасного українського сленгу
5. склеїти — (-ею, -еїш) док., кого; крим., мол. Схилити когось до статевого контакту. — А я скажу, що ти мене склеїла в автобусі, що завела додому і сама відтрахала! (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 542.  Словник жарґонної лексики української мови
6. склеїти — скриви́ти (скле́їти, зроби́ти і т. ін.) ки́слу мі́ну. Виразити незадоволення. Спитала я в неї вчора, чи не хочете піти в парк на музику,— вона скривила кислу міну і спитала: “Пощо?...  Фразеологічний словник української мови
7. склеїти — СКЛЕ́ЇТИ див. скле́ювати.  Словник української мови в 11 томах
8. склеїти — Склеїти, -ся см. склювати, -ся.  Словник української мови Грінченка