склеїти
КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). — Док.: прикле́їти, приліпи́ти, накле́їти, наліпи́ти, скле́їти, зліпи́ти. Монтажниця хутко клеїла шматки плівки (Ю. Яновський); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (А. Турчинська); Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Іваненко); Кожну засушену рослину вони обережно наклеювали на аркуш александрійського паперу (З. Тулуб); Пішов, ходжу по городу та читаю по тих стовпах, де здорові газети наліплюють, з отакелезними літерами — чи нема де тіятру (Б. Грінченко); З якою любов'ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- склеїти — скле́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- склеїти — див. склеювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склеїти — СКЛЕ́ЇТИ див. скле́ювати. Словник української мови у 20 томах
- склеїти — Ею, -еїш, док. Підчепити, захопити із собою. А я скажу, що ти мене склеїла в автобусі, що завела додому і відтрахала (Ю. Покальчук). Словник сучасного українського сленгу
- склеїти — (-ею, -еїш) док., кого; крим., мол. Схилити когось до статевого контакту. — А я скажу, що ти мене склеїла в автобусі, що завела додому і сама відтрахала! (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 542. Словник жарґонної лексики української мови
- склеїти — скриви́ти (скле́їти, зроби́ти і т. ін.) ки́слу мі́ну. Виразити незадоволення. Спитала я в неї вчора, чи не хочете піти в парк на музику,— вона скривила кислу міну і спитала: “Пощо?... Фразеологічний словник української мови
- склеїти — СКЛЕ́ЇТИ див. скле́ювати. Словник української мови в 11 томах
- склеїти — Склеїти, -ся см. склювати, -ся. Словник української мови Грінченка