1. Словник жарґонної лексики української мови

склеїти

(-ею, -еїш) док., кого; крим., мол. Схилити когось до статевого контакту. — А я скажу, що ти мене склеїла в автобусі, що завела додому і сама відтрахала! (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 542.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склеїти — скле́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. склеїти — див. склеювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. склеїти — СКЛЕ́ЇТИ див. скле́ювати. Словник української мови у 20 томах
  4. склеїти — Ею, -еїш, док. Підчепити, захопити із собою. А я скажу, що ти мене склеїла в автобусі, що завела додому і відтрахала (Ю. Покальчук). Словник сучасного українського сленгу
  5. склеїти — скриви́ти (скле́їти, зроби́ти і т. ін.) ки́слу мі́ну. Виразити незадоволення. Спитала я в неї вчора, чи не хочете піти в парк на музику,— вона скривила кислу міну і спитала: “Пощо?... Фразеологічний словник української мови
  6. склеїти — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). Словник синонімів української мови
  7. склеїти — СКЛЕ́ЇТИ див. скле́ювати. Словник української мови в 11 томах
  8. склеїти — Склеїти, -ся см. склювати, -ся. Словник української мови Грінченка