склеювати

КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). — Док.: прикле́їти, приліпи́ти, накле́їти, наліпи́ти, скле́їти, зліпи́ти. Монтажниця хутко клеїла шматки плівки (Ю. Яновський); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (А. Турчинська); Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Іваненко); Кожну засушену рослину вони обережно наклеювали на аркуш александрійського паперу (З. Тулуб); Пішов, ходжу по городу та читаю по тих стовпах, де здорові газети наліплюють, з отакелезними літерами — чи нема де тіятру (Б. Грінченко); З якою любов'ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склеювати — скле́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. склеювати — Зліплювати, ліпити, клеїти; (думки) П. складати, компонувати. Словник синонімів Караванського
  3. склеювати — -юю, -юєш, недок., склеїти, склею, склеїш, док., перех. 1》 Скріплювати що-небудь за допомогою клею або чогось липкого клейкого. || Примушувати злипатися; зліплювати. 2》 Виготовляти або відновлювати що-небудь розбите, розірване, розламане і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. склеювати — СКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКЛЕ́ЇТИ, скле́ю, скле́їш, док., що. 1. Скріплювати що-небудь за допомогою клею або чогось липкого, клейкого. З якою любов'ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни! (О. Словник української мови у 20 томах
  5. склеювати — СКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКЛЕ́ЇТИ, скле́ю, скле́їш, док., перех. 1. Скріплювати що-небудь за допомогою клею або чогось липкого, клейкого. З якою любов’ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни! (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. склеювати — Склеювати, склеюю, -єш сов. в. склеїти, склею, -їш, гл. Склеивать, склеить. Склеїв чорта з рогом. Ном. № 10443. Словник української мови Грінченка