скринька
СКРИ́НЬКА (маленька коробка для зберігання коштовностей, дрібних предметів), ШКАТУ́ЛКА, ШКАТУ́ЛА заст., ПОГРІБЕ́ЦЬ заст., ШАБАТУ́РА діал.; РА́ХВА (дерев'яна інкрустована, круглої форми); ШУХЛЯ́ДА (чотирикутна, перев. висувна — в столі, шафі). Донна Анна.. перебирає у скриньці коштовності, прикраси (Леся Українка); Ото бере пан шкатулку.. Пани гроші держать в таких скриньках (казка); Жінка поквапно дістала з шкатулки паспорт (Я. Гримайло).
Я́ЩИК (перев. чотирикутної форми виріб із дощок, фанери тощо для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь), СКРИ́НЬКА, КО́РОБ (із лубу, бересту, лози). Подвір'я завалене горами фанерних ящиків (Ірина Вільде); Своє лахміття (Еней) позбирав; Мізерії наклав дві скриньки, На човен зараз одіслав (І. Котляревський); Нащадок взявся за крамарський короб, Пішов, як дід, по селах і лісах (М. Зеров).
Словник синонімів української мови