скринька

СКРИ́НЬКА (маленька коробка для зберігання коштовностей, дрібних предметів), ШКАТУ́ЛКА, ШКАТУ́ЛА заст., ПОГРІБЕ́ЦЬ заст., ШАБАТУ́РА діал.; РА́ХВА (дерев'яна інкрустована, круглої форми); ШУХЛЯ́ДА (чотирикутна, перев. висувна — в столі, шафі). Донна Анна.. перебирає у скриньці коштовності, прикраси (Леся Українка); Ото бере пан шкатулку.. Пани гроші держать в таких скриньках (казка); Жінка поквапно дістала з шкатулки паспорт (Я. Гримайло).

Я́ЩИК (перев. чотирикутної форми виріб із дощок, фанери тощо для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь), СКРИ́НЬКА, КО́РОБ (із лубу, бересту, лози). Подвір'я завалене горами фанерних ящиків (Ірина Вільде); Своє лахміття (Еней) позбирав; Мізерії наклав дві скриньки, На човен зараз одіслав (І. Котляревський); Нащадок взявся за крамарський короб, Пішов, як дід, по селах і лісах (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скринька — скри́нька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скринька — КОРОБКА; (висувна, у столі) шухляда. Словник синонімів Караванського
  3. скринька — див. ящик Словник синонімів Вусика
  4. скринька — [скрин'ка] -н'кие, д. і м. -н'ц'і, мн. скриен'ки, скриен'ок дв'і скрин'кие Орфоепічний словник української мови
  5. скринька — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до скриня. || Маленька коробка для зберігання коштовностей, яких-небудь дрібних предметів і т. ін. 2》 Невеликий із щілиною ящик, куди вкидають кореспонденцію (листи, газети, журнали і т. ін.), бюлетені на виборчих дільницях і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. скринька — СКРИ́НЬКА, и, ж. 1. Зменш. до скри́ня. І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький); Подивилась [Оленка] на ситець на той, та й положила в скриньку його (А. Словник української мови у 20 томах
  7. скринька — скри́нька з секре́том, книжн. Те, що ще не пізнане, не вивчене; те, щоприховує в собі щось невідоме. Вода по перспективному вміщенню енергії незрівнянно цінніша від нафти. Проте, поки що вона — скринька з секретом, яку доведеться ще відкривати величезним напруженням думки тисяч вчених (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  8. скринька — Скри́нька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. скринька — СКРИ́НЬКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до скри́ня. І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (Н.-Лев., VII, 1966, 208); Подивилась [Оленка] на ситець на той, та й положила в скриньку його (Тесл.. Словник української мови в 11 томах
  10. скринька — Скринька, -ки ж. 1) ум. отъ скриня. 2) Ларчикъ, шкатулка. Виніс скриньку з грошима, а мабуть було у їй сот три рублів. Кв. І. 96. 3) Часть ремісника (см. ремісник). Шух. 1. 257. ум. скринечка. Словник української мови Грінченка