скринька

СКРИ́НЬКА, и, ж.

1. Зменш. до скри́ня.

І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький);

Подивилась [Оленка] на ситець на той, та й положила в скриньку його (А. Тесленко);

В передпокої, в кутку на скриньці, сидить зіщулившись хлопчик (О. Донченко).

2. Маленька коробка для зберігання коштовностей, яких-небудь дрібних предметів і т. ін.

Виніс [Наум] скриньку з грошима .. – Бери, – каже, скільки хоч, .. тільки вилічи моє дитя (Г. Квітка-Основ'яненко);

В руках у неї складний стілець і скринька з красками (Леся Українка);

Бжеський манірно розкрив скриньку, яку поквапливо подав йому Свєнціцький, і вийняв грамоту з печаткою на шнурі (З. Тулуб);

З самого ранку я взяв свою скриньку з щітками й гуталіном і пішов до міста (Л. Смілянський).

3. Невеликий з щілиною ящик, куди вкидають кореспонденцію (листи, газети, журнали і т. ін.), бюлетені на виборчих дільницях і т. ін.

В брамі була редакційна скринька на листи й статті (І. Франко);

Скрізь уже зранку йдуть селяни до виборчих дільниць. Кинувши бюлетені у скриньку, вони не розходяться по домівках (П. Козланюк);

// перев. у сполуч. зі сл. пошто́вий. Спеціально обладнаний ящик для листів, що відправляються поштою.

Кміта вернувсь додому, і зараз, не гаючись, написав лист та й вкинув у поштову скриньку (І. Нечуй-Левицький);

Написав, побіг до сільської канцелярії й опустив у поштову скриньку свого першого в житті листа (С. Олійник);

Улянка дійшла до пошти й укинула в скриньку листа (О. Донченко).

(1) Пошто́ва скри́нька – скринька для опускання листів, які відправляють поштою.

Я щодня сам пишу і щодня сам одношу листи в поштову скриньку (М. Коцюбинський);

Розклада́ти / розкла́сти (розікла́сти) чемода́н (скри́ньку і т. ін.) див. розклада́ти;

(2) Церко́вна скри́нька – місце в притворі для продажу свічок, хрестів, ікон та інших церковних речей.

△ (3) Чо́рна скри́нька – прилад для постійної реєстрації параметрів: навігаційних, стану двигунів, електрообладнання тощо, а також розмов екіпажу літального апарата {повітряного корабля}, що дає можливість відтворити події при авіакатастрофі.

◇ (4) Скри́нька з секре́том, книжн. – те, що ще не пізнане, не вивчене; те, що приховує в собі щось невідоме.

Вода по перспективному вміщенню енергії незрівнянно цінніша від нафти. Проте, поки що вона – скринька з секретом, яку доведеться ще відкривати величезним напруженням думки тисяч вчених (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скринька — скри́нька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скринька — КОРОБКА; (висувна, у столі) шухляда. Словник синонімів Караванського
  3. скринька — див. ящик Словник синонімів Вусика
  4. скринька — [скрин'ка] -н'кие, д. і м. -н'ц'і, мн. скриен'ки, скриен'ок дв'і скрин'кие Орфоепічний словник української мови
  5. скринька — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до скриня. || Маленька коробка для зберігання коштовностей, яких-небудь дрібних предметів і т. ін. 2》 Невеликий із щілиною ящик, куди вкидають кореспонденцію (листи, газети, журнали і т. ін.), бюлетені на виборчих дільницях і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. скринька — скри́нька з секре́том, книжн. Те, що ще не пізнане, не вивчене; те, щоприховує в собі щось невідоме. Вода по перспективному вміщенню енергії незрівнянно цінніша від нафти. Проте, поки що вона — скринька з секретом, яку доведеться ще відкривати величезним напруженням думки тисяч вчених (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  7. скринька — СКРИ́НЬКА (маленька коробка для зберігання коштовностей, дрібних предметів), ШКАТУ́ЛКА, ШКАТУ́ЛА заст., ПОГРІБЕ́ЦЬ заст., ШАБАТУ́РА діал.; РА́ХВА (дерев'яна інкрустована, круглої форми); ШУХЛЯ́ДА (чотирикутна, перев. висувна — в столі, шафі). Донна Анна.. Словник синонімів української мови
  8. скринька — Скри́нька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. скринька — СКРИ́НЬКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до скри́ня. І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (Н.-Лев., VII, 1966, 208); Подивилась [Оленка] на ситець на той, та й положила в скриньку його (Тесл.. Словник української мови в 11 томах
  10. скринька — Скринька, -ки ж. 1) ум. отъ скриня. 2) Ларчикъ, шкатулка. Виніс скриньку з грошима, а мабуть було у їй сот три рублів. Кв. І. 96. 3) Часть ремісника (см. ремісник). Шух. 1. 257. ум. скринечка. Словник української мови Грінченка