скриня

СКРИ́НЯ (великий ящик з кришкою для зберігання одягу, коштовних предметів тощо), РУНДУ́К, СУНДУ́К розм., ШАФА́РНЯ діал.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скриня — -і, ж. Великий ящик із кришкою та замком для зберігання одягу, коштовних предметів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скриня — див. ящик Словник синонімів Вусика
  3. скриня — СКРИ́НЯ, і, ж. Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовних предметів і т. ін. От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою (Граб. Словник української мови в 11 томах
  4. скриня — поро́жня скри́ня в кого і без додатка. Немає посагу. У свої сімнадцять весен Вустя була вже красунею, співала в церковному хорі. Але що солов’їний Вустин голос, коли скриня порожня (О. Гончар). скри́ня пандо́ри, книжн. Вмістище зла, лиховісний дар. Фразеологічний словник української мови
  5. скриня — Скриня, -ні ж. 1) Сундукъ. Добра господиня, коли повна скриня. Ном. 2) Въ мельницѣ: ящикъ, въ который падаетъ мука. Мик. 481. 3) Въ водяной мельницѣ: шлюзъ, пространство, заполненное водой передъ заставкою. Черн. у. Новомоск. у. ум. скринька, скринечка. Словник української мови Грінченка
  6. скриня — скри́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. скриня — Скри́ня, -ні, -нею; скри́ні, скринь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. скриня — СКРИ́НЯ, і, ж. Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовних предметів і т. ін. От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою (П. Словник української мови у 20 томах
  9. скриня — Сховав у стару скриню. Іронічно, коли добру річ найдуть в неладі, в поневірку. Як повна скриня, то й миша господиня. В достатку хто будь буде господарити. Приповідки або українсько-народня філософія