скриня

СКРИ́НЯ, і, ж.

Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовних предметів і т. ін.

От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою (П. Грабовський);

Вона стукала віком, брязкала ключами, викидала одежу, що лежала зверху в скрині (І. Нечуй-Левицький);

Кілька років зберігала Яресьчиха в скрині .. синове срібло (О. Гончар).

△ Заря́дний я́щик <�Заря́дна скри́ня> див. я́щик.

◇ Га́рбати [собі́] в скри́ню (в скри́ні) див. га́рбати;

Готува́ти (дба́ти) рушники́ (скри́ню) див. готува́ти;

(1) Поро́жня скри́ня в кого і без дод. – немає посагу.

У свої сімнадцять весен Вустя була вже красунею, співала в церковному хорі. Але що солов'їний Вустин голос, коли скриня порожня (О. Гончар);

(2) Скри́ня пандо́ри, книжн. – вмістище зла, лиховісний дар.

– Той час іще настане, ще та хвилина прийде. Колись же вони щезнуть, всі скрині всіх Пандор. Танцюй, .. дитино! (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скриня — скри́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скриня — див. ящик Словник синонімів Вусика
  3. скриня — -і, ж. Великий ящик із кришкою та замком для зберігання одягу, коштовних предметів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скриня — Сховав у стару скриню. Іронічно, коли добру річ найдуть в неладі, в поневірку. Як повна скриня, то й миша господиня. В достатку хто будь буде господарити. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. скриня — поро́жня скри́ня в кого і без додатка. Немає посагу. У свої сімнадцять весен Вустя була вже красунею, співала в церковному хорі. Але що солов’їний Вустин голос, коли скриня порожня (О. Гончар). скри́ня пандо́ри, книжн. Вмістище зла, лиховісний дар. Фразеологічний словник української мови
  6. скриня — СКРИ́НЯ (великий ящик з кришкою для зберігання одягу, коштовних предметів тощо), РУНДУ́К, СУНДУ́К розм., ШАФА́РНЯ діал. Словник синонімів української мови
  7. скриня — Скри́ня, -ні, -нею; скри́ні, скринь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. скриня — СКРИ́НЯ, і, ж. Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовних предметів і т. ін. От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою (Граб. Словник української мови в 11 томах
  9. скриня — Скриня, -ні ж. 1) Сундукъ. Добра господиня, коли повна скриня. Ном. 2) Въ мельницѣ: ящикъ, въ который падаетъ мука. Мик. 481. 3) Въ водяной мельницѣ: шлюзъ, пространство, заполненное водой передъ заставкою. Черн. у. Новомоск. у. ум. скринька, скринечка. Словник української мови Грінченка