скриня
СКРИ́НЯ, і, ж. Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовних предметів і т. ін.
От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою (Граб., І, 1959, 297);
Вона стукала віком, брязкала ключами, викидала одежу, що лежала зверху в скрині (Н.-Лев., VI, 1966, 390);
Кілька років зберігала Яресьчиха в скрині.. синове срібло (Гончар, І, 1959, 43).
◊ Скри́ню дба́ти див. дба́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скриня — скри́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скриня — див. ящик Словник синонімів Вусика
- скриня — -і, ж. Великий ящик із кришкою та замком для зберігання одягу, коштовних предметів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скриня — СКРИ́НЯ, і, ж. Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовних предметів і т. ін. От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою (П. Словник української мови у 20 томах
- скриня — Сховав у стару скриню. Іронічно, коли добру річ найдуть в неладі, в поневірку. Як повна скриня, то й миша господиня. В достатку хто будь буде господарити. Приповідки або українсько-народня філософія
- скриня — поро́жня скри́ня в кого і без додатка. Немає посагу. У свої сімнадцять весен Вустя була вже красунею, співала в церковному хорі. Але що солов’їний Вустин голос, коли скриня порожня (О. Гончар). скри́ня пандо́ри, книжн. Вмістище зла, лиховісний дар. Фразеологічний словник української мови
- скриня — СКРИ́НЯ (великий ящик з кришкою для зберігання одягу, коштовних предметів тощо), РУНДУ́К, СУНДУ́К розм., ШАФА́РНЯ діал. Словник синонімів української мови
- скриня — Скри́ня, -ні, -нею; скри́ні, скринь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скриня — Скриня, -ні ж. 1) Сундукъ. Добра господиня, коли повна скриня. Ном. 2) Въ мельницѣ: ящикъ, въ который падаетъ мука. Мик. 481. 3) Въ водяной мельницѣ: шлюзъ, пространство, заполненное водой передъ заставкою. Черн. у. Новомоск. у. ум. скринька, скринечка. Словник української мови Грінченка