служба
ВІДПРА́ВА (церковна служба), БОГОСЛУЖІ́ННЯ, СЛУ́ЖБА (перев. із сл. Б ож а), БОГОСЛУ́ЖБА рідше, СЛУЖІ́ННЯ рідше; ЛІТА́НІЯ (урочиста); СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО рідше; ДІЯ́ННЯ (з читанням книги про життя та дії святих апостолів). Отець Євграф щонеділі служить відправу, переповнена церква рипить (Ф. Малицький); О. Василь докінчив проповідь і правив далі богослужіння (О. Маковей); Михалчевський прийшов у церкву й став на криласі. Служба ще не починалась (І. Нечуй-Левицький); Біля кринички виросла хрестова церква, і сюди в дні прощі на богослужби мало не з усього Поділля стікалися люди (М. Стельмах); Стара графиня сиділа в кріслі просто царських врат. Вистояти служіння їй було важко, боліли ноги (О. Донченко); Палажці треба було йти знов у Лавру на діяння (І. Нечуй-Левицький).
ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОК розм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РА перев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота — аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби — Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п'ять стипендій (С. Олійник); Ходив (дід) по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). — Пор. 1. дія́льність, заня́ття.
СОЛДА́Т (військовик найнижчого звання сухопутних військ), РЯДОВИ́Й, БОЄ́ЦЬ, СТРІЛЕ́ЦЬ заст., СЛУЖИ́ВИЙ заст., МОСКА́ЛЬ заст., СЛУ́ЖБА розм., заст. (перев. у звертанні), РЯДОВИ́К розм. заст., ЖОВНІ́Р діал. Сотня козаків і рота солдатів з двома гарматами замикали похід (З. Тулуб); З тих, які були там рядовими, згодом виростуть командири рот і батальйонів (О. Гончар); — Дивізія в сорок тисяч бійців.. пройшла з боями всю Україну (О. Довженко); — Відвоював своє, служивий (Ю. Збанацький); На селі Зібралася громада радить, Кого голить у москалі (Т. Шевченко); — Тпрукніть, — кажу, — господа служба, може, вони вас послухають (О. Стороженко); — Ой, не треба, дівчинонько, жовніра любити, Бо він мусить цісареві десять літ служити (коломийка). — Пор. вояк.
Словник синонімів української мови