1. Словник синонімів української мови

служба

ВІДПРА́ВА (церковна служба), БОГОСЛУЖІ́ННЯ, СЛУ́ЖБА (перев. із сл. Б ож а), БОГОСЛУ́ЖБА рідше, СЛУЖІ́ННЯ рідше; ЛІТА́НІЯ (урочиста); СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО рідше; ДІЯ́ННЯ (з читанням книги про життя та дії святих апостолів). Отець Євграф щонеділі служить відправу, переповнена церква рипить (Ф. Малицький); О. Василь докінчив проповідь і правив далі богослужіння (О. Маковей); Михалчевський прийшов у церкву й став на криласі. Служба ще не починалась (І. Нечуй-Левицький); Біля кринички виросла хрестова церква, і сюди в дні прощі на богослужби мало не з усього Поділля стікалися люди (М. Стельмах); Стара графиня сиділа в кріслі просто царських врат. Вистояти служіння їй було важко, боліли ноги (О. Донченко); Палажці треба було йти знов у Лавру на діяння (І. Нечуй-Левицький).

ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм.; ТРУД (перев. наполеглива, старанна); СЛУ́ЖБА (нефізична діяльність або в галузі обслуговування); ША́РВАРОК розм. (напружена, здебільшого примусова); ПІДРОБІ́ТОК, ХАЛТУ́РА перев. зневажл. (побічна, додаткова до основної або тимчасова, випадкова); ПОДЕ́НЩИНА (поденна); ПРА́КТИКА (лікаря, юриста). Ткалі, ткалі! Вам, любі, вдається Проспівати у праці своїй, Як травнева веселка сміється, Як іскриться в лиманах прибій (М. Нагнибіда); Закипіла робота — аж горить! (Панас Мирний); Шафар затримав його ще на скількись день для всякої такої роботизни (переклад М. Лукаша); Появить на очі люду Його ж сховані скарби — Справа гідна сил та труду, Річ достойна боротьби! (П. Грабовський); Вона дивилась за всім в домі, сама проводила хатнє господарство, ще й на службу ходила (І. Нечуй-Левицький); Минало дватри тижні, і знов на хуторі знаходилася негайна робота, і знов скликав він селян на шарварок (З. Тулуб); Всього раз на місяць ходив на підробітки, та цього було досить, бо заробляв він за одну ніч п'ять стипендій (С. Олійник); Ходив (дід) по "халтурах", парове отоплення ставив, дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); Вона вже ходила в економію на поденщину (Остап Вишня); Чоловік небагатий, жив він з адвокатської практики (М. Рильський). — Пор. 1. дія́льність, заня́ття.

СОЛДА́Т (військовик найнижчого звання сухопутних військ), РЯДОВИ́Й, БОЄ́ЦЬ, СТРІЛЕ́ЦЬ заст., СЛУЖИ́ВИЙ заст., МОСКА́ЛЬ заст., СЛУ́ЖБА розм., заст. (перев. у звертанні), РЯДОВИ́К розм. заст., ЖОВНІ́Р діал. Сотня козаків і рота солдатів з двома гарматами замикали похід (З. Тулуб); З тих, які були там рядовими, згодом виростуть командири рот і батальйонів (О. Гончар); — Дивізія в сорок тисяч бійців.. пройшла з боями всю Україну (О. Довженко); — Відвоював своє, служивий (Ю. Збанацький); На селі Зібралася громада радить, Кого голить у москалі (Т. Шевченко); — Тпрукніть, — кажу, — господа служба, може, вони вас послухають (О. Стороженко); — Ой, не треба, дівчинонько, жовніра любити, Бо він мусить цісареві десять літ служити (коломийка). — Пор. вояк.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. служба — слу́жба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. служба — Слу́жба. Службові обов’язки. ● Бути в службі — бути при виконанні службових обов’язків. Показало ся, що жандарми, хоч були при зброї при тім пригоді, але не були в службі і не мали права являти ся на зборах читальні (Б., 1895, 25, 3) // пол. pełnić służbę — служити, бути при службових обов’язках. Українська літературна мова на Буковині
  3. служба — Служіння, з. офіція; (чия) обов'язок, повинність, зн. лямка; (щоб жити) праця; ЖМ. найми; ЗБ. обслуга, слуги; (погоди) бюро, відомство, агентство, управління; (Божа) відправа, БОГОСЛУЖБА, (поминальна) реквієм; З. СОЛДАТ. Словник синонімів Караванського
  4. служба — -и, ж. 1》 Дія за знач. служити 1-5), 7), 8). || Обов'язок, визначений посадою. Стояти на службі кому, чому — бути корисним для кого-, чого-небудь. 2》 Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто-небудь працює, служить. || заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. служба — СЛУ́ЖБА, и, ж. 1. Дія за знач. служи́ти 1–5, 7, 8. Найшли на мене думки одна другої тяжче, одна другої важче. Пригадалась моя служба і в Гадячому, і в Прилуці (Панас Мирний); Вона пояснила, що у неї, крім документа про службу в Наросвіті... Словник української мови у 20 томах
  6. Служба — Слу́жба церк. богослужіння||Служба Божа ◊ Слу́жба Бо́жа церк. = Слу́жба : Нещасні люди, що не мають Служби Божої, тайни Покаяння, тайни Пресвятої Євхаристії, що не мають знання, а ще гірше, що не мають можности пізнання Божих правд (Шептицький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. служба — Можна служити, як пан, і можна не робити ніякої служби і бути служою. Все залежить від людини, її характеру і поведінки. Моя зірко — служить панам гірко. Скаржиться слуга своїй коханій. Один служить, як пан, а другий панує, як слуга. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. служба — И, ж. Звертання до солдата або до представника правоохоронних органів. Тоді я, це саме, ну там конверт, бабло — от така була нев'їбенна пачка, і всьо зеленими, служба! (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
  9. служба — відслужи́ти слу́жбу. Стати непридатним внаслідок тривалого користування. Гальма тріснули, бо пружина вже відслужила свою службу (З газети). поста́вити / ста́вити на слу́жбу що, кому, чому. Фразеологічний словник української мови
  10. служба — СЛУ́ЖБА, и, ж. 1. Дія за знач. служи́ти 1-5, 7, 8. Найшли на мене думки одна другої тяжче, одна другої важче. Пригадалась моя служба і в Гадячому, і в Прилуці (Мирний, V, 1955, 342); Вона пояснила, що у неї, крім документа про службу в Наросвіті... Словник української мови в 11 томах