служба

СЛУ́ЖБА, и, ж.

1. Дія за знач. служи́ти 1-5, 7, 8.

Найшли на мене думки одна другої тяжче, одна другої важче. Пригадалась моя служба і в Гадячому, і в Прилуці (Мирний, V, 1955, 342);

Вона пояснила, що у неї, крім документа про службу в Наросвіті, більш нічого нема (Досв., Вибр., 1959, 69);

За чотири роки служби в економії склав він сто п’ятдесят карбованців (Коцюб., І, 1955, 104);

— Іванець був собі не значний товариш, да за свою щиру службу старому Хмельницькому мав велику в його [нього] повагу і шанобу (П. Куліш, Вибр., 1969, 58);

Якщо виготовлені із сталі рейки і колеса загартувати, то вони матимуть значно довший строк служби (Наука.., 10, 1962, 18);

// Обов’язок, визначений посадою.

Служба ганяла мене по деяких повітах, і я звернувся тілько позавчора (Мирний, V, 1955, 373);

— Не впору ж ти приїхав, Олексо,— хмуриться Мірошниченко.— Саме треба землю наділяти. — Нічого не поробиш — служба (Стельмах, II, 1962, 129);

Його справою було неухильно виконувати свою службу. І він її виконував (Гончар, Тронка, 1963, 138).

◊ Поста́вити на слу́жбу див. поста́вити¹;

Стоя́ти на слу́жбі кому, чому — бути корисним для кого-, чого-небудь.

Ми.. ніби забули, що обов’язковою ознакою роману, поеми, музичного твору, картини, статуї є те, що вони, висловлюючи.. передові ідеї свого часу, стоячи на службі народу, повинні бути красиві (Рильський, IX, 1962, 162).

2. Праця, заняття як засіб існування.

Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи (Вовчок, І, 1955, 309);

У свого господаря він повнив зимою всяку службу (Фр., V, 1951, 210);

— Чом же ви, дядьку, не сказали, що у вас наймичка є? Може б я тоді у вас і не стала, а деінде шукала служби (Гр., II, 1963, 260);

Я не скінчив і сільської [школи]: ходив три роки та й перестав, бо пішов після батькової смерті на службу (Март., Тв., 1954, 214);

// Місце, де хто-небудь працює, служить.

В будні Іван їздив на службу і повертався пізно, в обідню пору (Коцюб., II, 1955, 219);

Павло Сергійович бачився тепер з Тасею тільки на службі (Дмит., Розлука, 1957, 313);

// заст. Озброєні люди, що служать у кого-небудь.

Боярська служба.. все ж таки поважала Максима Беркута (Фр., VI, 1951, 11).

Бра́ти слу́жбу у кого, заст.— ставати на роботу, найматися до когось.

Якщо тобі дуже уподобався пан Трощинський, то бери у його службу; я чув, що він пан і заможний і не дуже лукавий (Шевч., VI, 1957, 210);

Бу́ти (бува́ти) у слу́жбі, заст.— служити по найму.

Хто у службі не бував, той і нужди не видав (Укр.. присл.., 1963, 80);

Става́ти (ста́ти) на (заст. у) слу́жбу див. става́ти;

У (в) слу́жбі — у наймах.

Якби в службі добре, то за панами не похватився б (Укр.. присл.., 1963, 83);

Я в службі виросла; мабуть, відроду на чужих працюю, бо хто, коли м’я [мене] в службу дав, сама вже того не тямую (Фр., XIII, 1954, 112).

3. Перебування в армії, відбування військового обов’язку.

Військова служба в рядах Збройних Сил СРСР є почесний обов’язок громадян СРСР (Конст. СРСР, 1977, 30);

Семен побував у Григорія.. Казарма нагадала йому його власну службу в армії (Сміл., Зустрічі, 1936, 201);

Наскільки міг Черниш зрозуміти, цей рудий сержант відбував службу в 1941 році саме тут, на кордоні (Гончар, III, 1959, 8);

// Певна галузь військових знань, обов’язків, а також система обслуговуючих установ у структурі армії.

Сергій розкрив статут гарнізонної служби й почав читати розділ про обов’язки вартового (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 21);

Нині лейтенант корабельної служби — випускник Вищого військово-морського училища — не тільки прекрасно навчений бойовий офіцер, а й спеціаліст з широким інженерно-технічним кругозором (Рад. Укр., 22.II 1962, 3);

Інтендантська служба; Санітарна служба;

// у сполуч. із означ., заст. Збройні сили, армія будь-якої країни.

Головний отаман зустрів його з розкритими обіймами і своїм наказом переродив ротмістра Вільгельма Габсбурга в полковника української служби Василя Вишиваного (Стельмах, II, 1962, 47);

Доходили чутки, що.. якийсь прапорщик царської служби гуртує по селах невдоволену голоту (Гончар, II, 1959, 47).

Ді́йсна військо́ва слу́жба див. ді́йсний.

4. чого і з означ. Галузь виробництва, а також установа, організація, що відає тією або іншою ділянкою роботи.

Служба погоди; Служба сонця; Служба часу; Батько Попова був досить значний залізничний службовець — ревізор служби руху (Бойч., Молодість, 1949, 63);

Створюється комунальна служба в сільській місцевості. В багатьох селах вже діють комбінати комунального обслуговування (Матер. XXIV з. Компартії України, 1971, 38).

5. тільки мн. Надвірні підсобні господарські приміщення, будівлі.

— Важне місце. Тут безпремінно треба оселитися. Отам дворець поставити, туди геть служби, по горі і Пслу завести садок родючий (Мирний, IV, 1955, 158);

Тут два палаци: старий (Олександра III) і новий. Парк, маєток, виноградники, служби і т. ін. (Вишня, І, 1956, 164);

Була в нього чимала садиба з мурованим двірцем, з добрими будинками, службами й коморами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 9).

6. збірн., заст. Слуги, прислуга.

Вийшли [гості],.. виведені службою з свічками (Фр., VI, 1951, 217);

Всі терплять, бо всі хочуть перетерпіти і переїхати в ту казкову, багату країну, де цвіте рідке щастя. Тому покірно зносив [Матвій] і голод, і бруд, і грубу поведінку служби [на пароплаві] (Ірчан, II, 1958, 253);

Перш усього будив [Степан] службу, казав давати їсти товарові й коням (Круш., Буденний хліб.., 1960, 45).

7. Виконання в церкві релігійних обрядів; богослужіння.

У неділю піп прийшов правити службу божу, а в церкві — тільки дяк і паламар (Казки Буковини.., 1969, 19);

Михалчевський прийшов у церкву й став на криласі. Служба ще не починалась (Н.-Лев., II, 1956, 127);

За старою звичкою все село було в церкві, вистоювало довгу монастирську службу (Мик., II, 1957, 358).

Слу́жба бо́жа див. бо́жий.

8. розм., заст. Військовослужбовець, солдат (перев. у звертанні).

Усяк шапку зніме та й скаже або: «Добридень», або «Здрастуйте..!» — А служба нічичирк (Кв.-Осн., II, 1956, 15);

Відслужи́ти слу́жбу:

а) відбути строк військової служби;

б) стати непридатним внаслідок тривалого користування, вийти з ладу.

Бриг одслужив уже службу на морях (Ю. Янов., II, 1958, 68);

Нести́ слу́жбу — виконувати певну роботу, обов’язки, доручення тощо.

Півстоліття несе Глушак службу в тайзі (Довж., І, 1958, 102);

Вартові встали і пішли мостом нести службу (Тют., Вир, 1964, 304);

Всім стало на мить весело від войовничого вигляду хлоп’яти, від того, з яким запалом і старанністю несе воно свою нехитру службу (Гончар, Маша.., 1959, 19);

Слу́жбу служи́ти:

а) робити що-небудь корисне, потрібне, необхідне комусь, чомусь.

— Скажи низовикам, що я, як і давніше було, шаную їх і милостю своєю жалувати завжди стану, аби вони тільки краєві нашому рідному службу служили по справедливості, стояли за віру та волю (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 15);

б) мати певне значення, виконувати свою роль, своє призначення.

Там, де потребується піднесений, урочистий тон,.. архаїзми можуть вірно служити свою службу (Рильський, III, 1956, 74);

Слу́жбу услужи́ти — зробити якусь послугу.

— От після зустрічі він каже-говорить нам такії речі: «Ей ви, ловці, добрі молодці! услужіте мені службу, покажіте дружбу..» (Кв.-Осн., II, 1956, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. служба — ВІДПРА́ВА (церковна служба), БОГОСЛУЖІ́ННЯ, СЛУ́ЖБА (перев. із сл. Б ож а), БОГОСЛУ́ЖБА рідше, СЛУЖІ́ННЯ рідше; ЛІТА́НІЯ (урочиста); СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО рідше; ДІЯ́ННЯ (з читанням книги про життя та дії святих апостолів). Словник синонімів української мови
  2. служба — -и, ж. 1》 Дія за знач. служити 1-5), 7), 8). || Обов'язок, визначений посадою. Стояти на службі кому, чому — бути корисним для кого-, чого-небудь. 2》 Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто-небудь працює, служить. || заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. служба — відслужи́ти слу́жбу. Стати непридатним внаслідок тривалого користування. Гальма тріснули, бо пружина вже відслужила свою службу (З газети). поста́вити / ста́вити на слу́жбу що, кому, чому. Фразеологічний словник української мови
  4. служба — СЛУ́ЖБА, и, ж. 1. Дія за знач. служи́ти 1–5, 7, 8. Найшли на мене думки одна другої тяжче, одна другої важче. Пригадалась моя служба і в Гадячому, і в Прилуці (Панас Мирний); Вона пояснила, що у неї, крім документа про службу в Наросвіті... Словник української мови у 20 томах
  5. служба — Слу́жба. Службові обов’язки. ● Бути в службі — бути при виконанні службових обов’язків. Показало ся, що жандарми, хоч були при зброї при тім пригоді, але не були в службі і не мали права являти ся на зборах читальні (Б., 1895, 25, 3) // пол. pełnić służbę — служити, бути при службових обов’язках. Українська літературна мова на Буковині
  6. служба — слу́жба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. служба — И, ж. Звертання до солдата або до представника правоохоронних органів. Тоді я, це саме, ну там конверт, бабло — от така була нев'їбенна пачка, і всьо зеленими, служба! (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
  8. Служба — Слу́жба церк. богослужіння||Служба Божа ◊ Слу́жба Бо́жа церк. = Слу́жба : Нещасні люди, що не мають Служби Божої, тайни Покаяння, тайни Пресвятої Євхаристії, що не мають знання, а ще гірше, що не мають можности пізнання Божих правд (Шептицький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. служба — Служіння, з. офіція; (чия) обов'язок, повинність, зн. лямка; (щоб жити) праця; ЖМ. найми; ЗБ. обслуга, слуги; (погоди) бюро, відомство, агентство, управління; (Божа) відправа, БОГОСЛУЖБА, (поминальна) реквієм; З. СОЛДАТ. Словник синонімів Караванського
  10. служба — Можна служити, як пан, і можна не робити ніякої служби і бути служою. Все залежить від людини, її характеру і поведінки. Моя зірко — служить панам гірко. Скаржиться слуга своїй коханій. Один служить, як пан, а другий панує, як слуга. Приповідки або українсько-народня філософія