служба

СЛУ́ЖБА, и, ж.

1. Дія за знач. служи́ти 1–5, 7, 8.

Найшли на мене думки одна другої тяжче, одна другої важче. Пригадалась моя служба і в Гадячому, і в Прилуці (Панас Мирний);

Вона пояснила, що у неї, крім документа про службу в Наросвіті, більш нічого нема (Олесь Досвітній);

За чотири роки служби в економії склав він сто п'ятдесят карбованців (М. Коцюбинський);

– Іванець був собі не значний товариш, да за свою щиру службу старому Хмельницькому мав велику в його [нього] повагу і шанобу (П. Куліш);

Якщо виготовлені із сталі рейки і колеса загартувати, то вони матимуть значно довший строк служби (з наук.-попул. літ.).

2. Обов'язок, визначений посадою.

Служба ганяла мене по деяких повітах, і я звернувся тілько позавчора (Панас Мирний);

– Не впору ж ти приїхав, Олексо, – хмуриться Мірошниченко. – Саме треба землю наділяти. – Нічого не поробиш – служба (М. Стельмах);

Його справою було неухильно виконувати свою службу. І він її виконував (О. Гончар).

3. Праця, заняття, посада службовця, місце такої роботи і перебування на ній.

Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи (Марко Вовчок);

У свого господаря він повнив зимою всяку службу (І. Франко);

– Чом же ви, дядьку, не сказали, що у вас наймичка є? Може б я тоді у вас і не стала, а деінде шукала служби (Б. Грінченко);

Я не скінчив і сільської [школи]: ходив три роки та й перестав, бо пішов після батькової смерті на службу (Л. Мартович);

В будні Іван їздив на службу і повертався пізно, в обідню пору (М. Коцюбинський);

Павло Сергійович бачився тепер з Тасею тільки на службі (Л. Дмитерко);

// заст. Озброєні люди, що служать у кого-небудь.

Боярська служба .. все ж таки поважала Максима Беркута (І. Франко).

4. Перебування в армії, відбування військового обов'язку.

Семен побував у Григорія .. Казарма нагадала йому його власну службу в армії (Л. Смілянський);

Наскільки міг Черниш зрозуміти, цей рудий сержант відбував службу в 1941 році саме тут, на кордоні (О. Гончар);

// Певна галузь військових знань, обов'язків, а також система обслуговуючих установ у структурі армії.

Сергій розкрив статут гарнізонної служби й почав читати розділ про обов'язки вартового (І. Багмут);

Інтендантська служба;

Санітарна служба;

// у сполуч. із означ., заст. Збройні сили, армія будь-якої країни.

Головний отаман зустрів його з розкритими обіймами і своїм наказом переродив ротмістра Вільгельма Габсбурга в полковника української служби Василя Вишиваного (М. Стельмах);

Доходили чутки, що .. якийсь прапорщик царської служби гуртує по селах невдоволену голоту (О. Гончар).

5. чого і з означ. Галузь виробництва, а також установа, організація, що відає тією або іншою ділянкою роботи.

Служба погоди;

Служба сонця;

Служба часу.

6. тільки мн. Надвірні підсобні господарські приміщення, будівлі.

– Важне місце. Тут безпремінно треба оселитися. Отам дворець поставити, туди геть служби, по горі і Пслу завести садок родючий (Панас Мирний);

Тут два палаци: старий (Олександра III) і новий. Парк, маєток, виноградники, служби і т. ін (Остап Вишня);

Була в нього чимала садиба з мурованим двірцем, з добрими будинками, службами й коморами (О. Ільченко).

7. збірн., заст. Слуги, прислуга.

Вийшли [гості], .. виведені службою з свічками (І. Франко);

Всі терплять, бо всі хочуть перетерпіти і переїхати в ту казкову, багату країну, де цвіте рідке щастя. Тому покірно зносив [Матвій] і голод, і бруд, і грубу поведінку служби [на пароплаві] (Мирослав Ірчан);

Перш усього будив [Степан] службу, казав давати їсти товарові й коням (А. Крушельницький).

8. Виконання в церкві релігійних обрядів; богослужіння.

У неділю піп прийшов правити службу божу, а в церкві – тільки дяк і паламар (з казки);

Михалчевський прийшов у церкву й став на криласі. Служба ще не починалась (І. Нечуй-Левицький);

За старою звичкою все село було в церкві, вистоювало довгу монастирську службу (І. Микитенко).

9. розм., заст. Військовослужбовець, солдат (перев. у звертанні).

Усяк шапку зніме та й скаже або: “Добридень”, або “Здрастуйте..!” – А служба нічичирк (Г. Квітка-Основ'яненко);

Всім стало на мить весело від войовничого вигляду хлоп'яти, від того, з яким запалом і старанністю несе воно свою нехитру службу (О. Гончар).

Бра́ти слу́жбу див. бра́ти;

Бу́ти (бува́ти) у слу́жбі див. бу́ти;

(1) Держа́вна слу́жба за́йнятості – система державних органів, які сприяють повній і вільно обраній зайнятості громадян.

Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організовуються державною службою зайнятості через навчальні заклади, підприємства, установи і організації (з наук.-попул. літ.);

Львів'яни більше довіряють державній службі зайнятості, харків'яни ж – пошукам роботи за допомогою оголошень (з газ.);

Нести́ слу́жбу див. нести́;

Постава́ти на робо́ту (слу́жбу) див. постава́ти²;

Спо́внювати / сповня́ти слу́жбу див. спо́внювати²;

Става́ти / ста́ти на слу́жбу (заст. у слу́жбу) див. става́ти;

Стоя́ти на слу́жбі див. стоя́ти.

△ (2) Ді́йсна військо́ва слу́жба – служба в складі кадрових військ.

На кораблях вистачало й своїх матросів, які відбували дійсну військову службу (В. Кучер).

(3) Інтенда́нтська слу́жба – те саме, що інтенда́нтство;

(4) Міграці́йна слу́жба – служба, яка займається проблемами мігрантів, зміною їх місця проживання і влаштуванням на новому місці;

(5) Слу́жба Бо́жа – церковна відправа.

– Мати його. богомільна жінка, ніколи не пропустить служби Божої... (М. Коцюбинський);

(6) Слу́жба дові́ри – анонімна термінова психологічна допомога населенню, яку надають по телефону у бесіді з психотерапевтом.

У кабінеті психолога в бібліотеці можна також створити службу довіри “Цілком таємно”, де діти ділилися б своїми особистими проблемами (із журн.);

(7) Слу́жба охоро́нців – недержавна організація, яка забезпечує своїм клієнтам супровід і охорону від можливих замахів;

(8) Слу́жба ру́ху – відділ управління на транспорті, що відає графіком переміщення поїздів, суден і т. ін;

(9) У (в) слу́жбі – у наймах.

Якби в службі добре, то за панами не похватився б (прислів'я);

Я в службі виросла; мабуть, відроду на чужих працюю, бо хто, коли м'я [мене] в службу дав, сама вже того не тямую (І. Франко).

△ (10) Альтернати́вна слу́жба – дозволена законом цівільна служба замість обов'язкової військової.

Недавно опубліковано проект Закону про альтернативну (трудову) службу, яким передбачено, що віруючі .. можуть проходити трудову службу (з газ.);

(11) Вартова́ слу́жба – складова частина військової служби, спеціально призначена для охорони та оборони сховищ з озброєнням, бойовою технікою, бойових прапорів, а також деяких військовослужбовців.

Порядок несення вартової служби визначають Статут гарнізонної і вартової служби Збройних Сил України та інші нормативні акти (з мови документів);

(12) Держа́вна слу́жба – професійна діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави особами, які мають посади в державних органах та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які здобули відповідну освіту і професійну підготовку (з наук.-попул. літ.);

(13) Кре́йсерська слу́жба – розвідувальна охоронна служба окремого судна або ескадри в певних водах.

Надвечір .. з плавнів повернулися пароплавчики крейсерської служби (Ю. Яновський);

(14) Юриди́чна слу́жба – юридичні установи та їх працівники, основне завдання яких зміцнювати законність.

◇ Відслужи́ти своє́ (свою́ слу́жбу, свій вік) див. відслу́жувати;

Поста́вити / ста́вити на слу́жбу див. поста́вити¹;

Слу́жбу служи́ти див. служи́ти;

Слу́жбу услужи́ти див. услуго́вувати;

Справля́ти слу́жбу див. справля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. служба — слу́жба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. служба — Слу́жба. Службові обов’язки. ● Бути в службі — бути при виконанні службових обов’язків. Показало ся, що жандарми, хоч були при зброї при тім пригоді, але не були в службі і не мали права являти ся на зборах читальні (Б., 1895, 25, 3) // пол. pełnić służbę — служити, бути при службових обов’язках. Українська літературна мова на Буковині
  3. служба — Служіння, з. офіція; (чия) обов'язок, повинність, зн. лямка; (щоб жити) праця; ЖМ. найми; ЗБ. обслуга, слуги; (погоди) бюро, відомство, агентство, управління; (Божа) відправа, БОГОСЛУЖБА, (поминальна) реквієм; З. СОЛДАТ. Словник синонімів Караванського
  4. служба — -и, ж. 1》 Дія за знач. служити 1-5), 7), 8). || Обов'язок, визначений посадою. Стояти на службі кому, чому — бути корисним для кого-, чого-небудь. 2》 Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто-небудь працює, служить. || заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Служба — Слу́жба церк. богослужіння||Служба Божа ◊ Слу́жба Бо́жа церк. = Слу́жба : Нещасні люди, що не мають Служби Божої, тайни Покаяння, тайни Пресвятої Євхаристії, що не мають знання, а ще гірше, що не мають можности пізнання Божих правд (Шептицький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. служба — Можна служити, як пан, і можна не робити ніякої служби і бути служою. Все залежить від людини, її характеру і поведінки. Моя зірко — служить панам гірко. Скаржиться слуга своїй коханій. Один служить, як пан, а другий панує, як слуга. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. служба — И, ж. Звертання до солдата або до представника правоохоронних органів. Тоді я, це саме, ну там конверт, бабло — от така була нев'їбенна пачка, і всьо зеленими, служба! (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
  8. служба — відслужи́ти слу́жбу. Стати непридатним внаслідок тривалого користування. Гальма тріснули, бо пружина вже відслужила свою службу (З газети). поста́вити / ста́вити на слу́жбу що, кому, чому. Фразеологічний словник української мови
  9. служба — ВІДПРА́ВА (церковна служба), БОГОСЛУЖІ́ННЯ, СЛУ́ЖБА (перев. із сл. Б ож а), БОГОСЛУ́ЖБА рідше, СЛУЖІ́ННЯ рідше; ЛІТА́НІЯ (урочиста); СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО рідше; ДІЯ́ННЯ (з читанням книги про життя та дії святих апостолів). Словник синонімів української мови
  10. служба — СЛУ́ЖБА, и, ж. 1. Дія за знач. служи́ти 1-5, 7, 8. Найшли на мене думки одна другої тяжче, одна другої важче. Пригадалась моя служба і в Гадячому, і в Прилуці (Мирний, V, 1955, 342); Вона пояснила, що у неї, крім документа про службу в Наросвіті... Словник української мови в 11 томах