служба

Можна служити, як пан, і можна не робити ніякої служби і бути служою.

Все залежить від людини, її характеру і поведінки.

Моя зірко — служить панам гірко.

Скаржиться слуга своїй коханій.

Один служить, як пан, а другий панує, як слуга.

Є різні пани і різні слуги.

Служба — не дружба.

На службі з дружбою не рахуються, там потрібно виконувати роботу.

Службу служити, то не душею кривити.

Добрим працівником не станеш, якщо будеш думати лише про те, як уникнути роботи.

Служив у дуки — натерпівся муки.

Зазнав біди і знущань на панській службі.

У дуки служила — болячку заробила.

Тяжко працювала на пана і захворіла від цього.

Хто в службі не бував, той і нужди не видав.

Приказка слуги.

Хто служить, той тужить.

Слуга не має свободи і тужить за нею.

Бодай чорт у дядька служив, а до дядини по гроші ходив.

Нарікання робітника на свояків, у яких робив, та заплати не годен дістати.

Не служив дід бабі, і я не буду такій жабі.

Глузував робітник з господаря у якого не хотів нанятися до роботи.

Хто не служить, той не тужить.

Слуги звичайно тужать за родиною та свободою.

Хто служить з ласки, у того мішок плаский.

Хто робить без плати, той нічого не заробляє.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. служба — слу́жба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. служба — Слу́жба. Службові обов’язки. ● Бути в службі — бути при виконанні службових обов’язків. Показало ся, що жандарми, хоч були при зброї при тім пригоді, але не були в службі і не мали права являти ся на зборах читальні (Б., 1895, 25, 3) // пол. pełnić służbę — служити, бути при службових обов’язках. Українська літературна мова на Буковині
  3. служба — Служіння, з. офіція; (чия) обов'язок, повинність, зн. лямка; (щоб жити) праця; ЖМ. найми; ЗБ. обслуга, слуги; (погоди) бюро, відомство, агентство, управління; (Божа) відправа, БОГОСЛУЖБА, (поминальна) реквієм; З. СОЛДАТ. Словник синонімів Караванського
  4. служба — -и, ж. 1》 Дія за знач. служити 1-5), 7), 8). || Обов'язок, визначений посадою. Стояти на службі кому, чому — бути корисним для кого-, чого-небудь. 2》 Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто-небудь працює, служить. || заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. служба — СЛУ́ЖБА, и, ж. 1. Дія за знач. служи́ти 1–5, 7, 8. Найшли на мене думки одна другої тяжче, одна другої важче. Пригадалась моя служба і в Гадячому, і в Прилуці (Панас Мирний); Вона пояснила, що у неї, крім документа про службу в Наросвіті... Словник української мови у 20 томах
  6. Служба — Слу́жба церк. богослужіння||Служба Божа ◊ Слу́жба Бо́жа церк. = Слу́жба : Нещасні люди, що не мають Служби Божої, тайни Покаяння, тайни Пресвятої Євхаристії, що не мають знання, а ще гірше, що не мають можности пізнання Божих правд (Шептицький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. служба — И, ж. Звертання до солдата або до представника правоохоронних органів. Тоді я, це саме, ну там конверт, бабло — от така була нев'їбенна пачка, і всьо зеленими, служба! (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
  8. служба — відслужи́ти слу́жбу. Стати непридатним внаслідок тривалого користування. Гальма тріснули, бо пружина вже відслужила свою службу (З газети). поста́вити / ста́вити на слу́жбу що, кому, чому. Фразеологічний словник української мови
  9. служба — ВІДПРА́ВА (церковна служба), БОГОСЛУЖІ́ННЯ, СЛУ́ЖБА (перев. із сл. Б ож а), БОГОСЛУ́ЖБА рідше, СЛУЖІ́ННЯ рідше; ЛІТА́НІЯ (урочиста); СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО рідше; ДІЯ́ННЯ (з читанням книги про життя та дії святих апостолів). Словник синонімів української мови
  10. служба — СЛУ́ЖБА, и, ж. 1. Дія за знач. служи́ти 1-5, 7, 8. Найшли на мене думки одна другої тяжче, одна другої важче. Пригадалась моя служба і в Гадячому, і в Прилуці (Мирний, V, 1955, 342); Вона пояснила, що у неї, крім документа про службу в Наросвіті... Словник української мови в 11 томах