службист
СЛУЖБИ́СТ, а, ч., розм.
Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов'язків.
Стражник був старий, суворий службист, але мав також дрібні діти і не раз думав, що з ними буде, як його не стане (І. Франко);
– Ну, він не сухий службист, як я колись думав, він людина з живим серцем і зовсім не сердитий (Д. Ткач).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- службист — служби́ст іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- службист — -а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов'язків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- службист — СЛУЖБИ́СТ, а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов’язків. Стражник був старий, суворий службист, але мав також дрібні діти і не раз думав, що з ними буде, як його не стане (Фр. Словник української мови в 11 томах