службист
служби́ст
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- службист — -а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов'язків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- службист — СЛУЖБИ́СТ, а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов'язків. Стражник був старий, суворий службист, але мав також дрібні діти і не раз думав, що з ними буде, як його не стане (І. Словник української мови у 20 томах
- службист — СЛУЖБИ́СТ, а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов’язків. Стражник був старий, суворий службист, але мав також дрібні діти і не раз думав, що з ними буде, як його не стане (Фр. Словник української мови в 11 томах