службист

служби́ст

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. службист — -а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов'язків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. службист — СЛУЖБИ́СТ, а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов'язків. Стражник був старий, суворий службист, але мав також дрібні діти і не раз думав, що з ними буде, як його не стане (І. Словник української мови у 20 томах
  3. службист — СЛУЖБИ́СТ, а, ч., розм. Той, хто старанно, але формально ставиться до своїх службових обов’язків. Стражник був старий, суворий службист, але мав також дрібні діти і не раз думав, що з ними буде, як його не стане (Фр. Словник української мови в 11 томах