слугувати

ПРИЗНАЧА́ТИСЯ для чого (виконувати певне призначення, функцію), СЛУЖИ́ТИ для чого, чим, СЛУГУВА́ТИ для чого, чим, ПРА́ВИТИ за що, чим, НАЗНАЧА́ТИСЯ заст.; ВІДВО́ДИТИСЯ також кому (перев. для користування). Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома топчанами, сільської роботи ослончиками і великим столом, один кінець якого служив для писання, а другий призначався для всяких хазяйських потреб (М. Коцюбинський); Гвинт і зело, Лезо і дуло, Все, що дише й горить У полі, в майстерні, в слові, Має служить Робітникові! (М. Рильський); Зайшли в Саїдів кабінет, що разом і за світлицю, і за спочивальню правив йому (І. Ле); Треба перше всього усі гроші докупи зібрати та тоді їх і заслати в громаду "Учитель", куди вони і спершу назначалися (Панас Мирний); В цій кімнаті інколи місцеве начальство частувало відповідальних командировочних.. А найчастіше ця кімната відводилась для шахтарських оказій (М. Ю. Тарновський).

СЛУЖИ́ТИ (бути на послугах; виконувати обов'язки слуги), СЛУГУВА́ТИ, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ заст., ПРИСЛУГО́ВУВАТИ заст., ПОСЛУГО́ВУВАТИ заст., УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ) заст.; ЧЕЛЯДНИКУВА́ТИ заст. (бути слугою у пана). Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна (Марко Вовчок); Соломія служила в батюшки і вибула рік (І. Нечуй-Левицький); Слуга відчиняє двері з сусідньої кімнати, інші слуги лагодяться прислужувати при столі (Леся Українка); Молода жінка змушена, відмовившись від власного життя, за мізерну платню прислужувати панам (П. Колесник); Щохвилини треба було їй (графині) услуговувати (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слугувати — слугува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. слугувати — Бути слугою, служити; (за столом) прислужувати; (збройно, кому) підпорядковуватися; (чим) прислужуватися; П. сприяти; (за що) правити, СЛУЖИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. слугувати — див. допомагати Словник синонімів Вусика
  4. слугувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Бути слугою (у 1 знач.), прислугою у кого-небудь. || кому і без додатка. Прислужувати за столом. 2》 кому. Бути на службі у кого-небудь. || Виконувати чиїсь бажання, волю, догоджати кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. слугувати — СЛУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути слугою (у 1 знач.), прислугою у кого-небудь. Він слугував у сього пана (Сл. Б. Грінченка); Осе вже другий рік у мене слугує [Параска] і – спасибі їй – і слухняна, і робоча, і порядку держиться (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  6. слугувати — Слугува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. слугувати — СЛУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути слугою (у 1 знач.), прислугою у кого-небудь. Він слугував у сього пана (Сл. Гр.); Осе вже другий рік у мене слугує [Параска] і — спасибі їй — і слухняна, і робоча, і порядку держиться (Мирний, IV, 1955, 356)... Словник української мови в 11 томах
  8. слугувати — Слугувати, -гую, -єш гл. Служить, быть слугой. Чи одному ви пану слугували? АД. І. 112. Він слугував у сього пана. Лебед. у. Словник української мови Грінченка