слугувати

слугува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 Бути слугою (у 1 знач.), прислугою у кого-небудь.

|| кому і без додатка. Прислужувати за столом.

2》 кому. Бути на службі у кого-небудь.

|| Виконувати чиїсь бажання, волю, догоджати кому-небудь.

|| Виконувати певні обов'язки при кому-небудь.

3》 чим і без додатка. Бути корисним кому-, чому-небудь, працювати в ім'я когось, чогось.

|| перен. Впливати, діяти якимсь чином на кого-, що-небудь.

4》 кому і без додатка. Виконувати своє призначення, свою роль.

|| у сполуч. зі сл. відмовлятися. Переставати діяти (про частини тіла, органи людини).

|| за що, чим. Використовуватися для чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слугувати — слугува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. слугувати — Бути слугою, служити; (за столом) прислужувати; (збройно, кому) підпорядковуватися; (чим) прислужуватися; П. сприяти; (за що) правити, СЛУЖИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. слугувати — див. допомагати Словник синонімів Вусика
  4. слугувати — СЛУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути слугою (у 1 знач.), прислугою у кого-небудь. Він слугував у сього пана (Сл. Б. Грінченка); Осе вже другий рік у мене слугує [Параска] і – спасибі їй – і слухняна, і робоча, і порядку держиться (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. слугувати — ПРИЗНАЧА́ТИСЯ для чого (виконувати певне призначення, функцію), СЛУЖИ́ТИ для чого, чим, СЛУГУВА́ТИ для чого, чим, ПРА́ВИТИ за що, чим, НАЗНАЧА́ТИСЯ заст.; ВІДВО́ДИТИСЯ також кому (перев. для користування). Словник синонімів української мови
  6. слугувати — Слугува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. слугувати — СЛУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути слугою (у 1 знач.), прислугою у кого-небудь. Він слугував у сього пана (Сл. Гр.); Осе вже другий рік у мене слугує [Параска] і — спасибі їй — і слухняна, і робоча, і порядку держиться (Мирний, IV, 1955, 356)... Словник української мови в 11 томах
  8. слугувати — Слугувати, -гую, -єш гл. Служить, быть слугой. Чи одному ви пану слугували? АД. І. 112. Він слугував у сього пана. Лебед. у. Словник української мови Грінченка