слугувати

Значення в інших словниках

1. слугувати — слугува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. слугувати — Бути слугою, служити; (за столом) прислужувати; (збройно, кому) підпорядковуватися; (чим) прислужуватися; П. сприяти; (за що) правити, СЛУЖИТИ. Словник синонімів Караванського
3. слугувати — див. допомагати Словник синонімів Вусика
4. слугувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Бути слугою (у 1 знач.), прислугою у кого-небудь. || кому і без додатка. Прислужувати за столом. 2》 кому. Бути на службі у кого-небудь. || Виконувати чиїсь бажання, волю, догоджати кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. слугувати — СЛУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути слугою (у 1 знач.), прислугою у кого-небудь. Він слугував у сього пана (Сл. Б. Грінченка); Осе вже другий рік у мене слугує [Параска] і – спасибі їй – і слухняна, і робоча, і порядку держиться (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
6. слугувати — ПРИЗНАЧА́ТИСЯ для чого (виконувати певне призначення, функцію), СЛУЖИ́ТИ для чого, чим, СЛУГУВА́ТИ для чого, чим, ПРА́ВИТИ за що, чим, НАЗНАЧА́ТИСЯ заст.; ВІДВО́ДИТИСЯ також кому (перев. для користування). Словник синонімів української мови
7. слугувати — СЛУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути слугою (у 1 знач.), прислугою у кого-небудь. Він слугував у сього пана (Сл. Гр.); Осе вже другий рік у мене слугує [Параска] і — спасибі їй — і слухняна, і робоча, і порядку держиться (Мирний, IV, 1955, 356)... Словник української мови в 11 томах
8. слугувати — Слугувати, -гую, -єш гл. Служить, быть слугой. Чи одному ви пану слугували? АД. І. 112. Він слугував у сього пана. Лебед. у. Словник української мови Грінченка