смола

СМОЛА́ (липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами), ЖИВИ́ЦЯ.

Значення в інших словниках

1. смола — смола́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири смоли́  Орфографічний словник української мови
2. смола — (хто) оса, шпичка, ґедзь, ІРЖА; п-к СМОЛИСТИЙ, див. СМОЛЯНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. смола — див. нав'язливий  Словник синонімів Вусика
4. смола — [смола] -ли, д. і м. смоул'і, мн. смолие, смол  Орфоепічний словник української мови
5. смола — -и, ж. 1》 Липкий пахучий сік, що виділяється хвойними і деякими іншими рослинами; живиця. 2》 Темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина, що утворюється при сухій перегонці дерева; вар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. смола — СМОЛА́, и́, ж. 1. Липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами, який затвердіває на повітрі при виділенні. Дивився він на багаття, спостерігаючи, як полум'я пожирає зелені гілки, а з них виступає, закипаючи, смола (О.  Словник української мови у 20 томах
7. смола — смола́: ◊ смолу́ на па́льцях мати́ про злодійкувату людину (ст) ◊ чорний як смола́ → чорний ●а бода́й би ти смоли́ напи́вся (проклін) ●а смоли горя́чої (лайка, проклін)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. смола — ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) смола́ (до піді́ска) до кого, несхв. Нав’язливо виявляти свою прихильність, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось. (Дранко:) Відчепіться ви від мене!...  Фразеологічний словник української мови
9. смола — СМОЛА́, и́, ж. 1. Липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами. В’їхали [подорожні] в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
10. смола — Смола, -ли ж. 1) Смола. Чорний як смола. Ном. 2) — шевська. Варъ. 3) — земна. Асфальтъ. Шух. І. 12.  Словник української мови Грінченка