смола —
[смола] -ли, д. і м. смоул'і, мн. смолие, смол
Орфоепічний словник української мови
смола —
-и, ж. 1》 Липкий пахучий сік, що виділяється хвойними і деякими іншими рослинами; живиця. 2》 Темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина, що утворюється при сухій перегонці дерева; вар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смола —
СМОЛА́, и́, ж. 1. Липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами, який затвердіває на повітрі при виділенні. Дивився він на багаття, спостерігаючи, як полум'я пожирає зелені гілки, а з них виступає, закипаючи, смола (О.
Словник української мови у 20 томах
смола —
смола́: ◊ смолу́ на па́льцях мати́ про злодійкувату людину (ст) ◊ чорний як смола́ → чорний ●а бода́й би ти смоли́ напи́вся (проклін) ●а смоли горя́чої (лайка, проклін)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
смола —
ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) смола́ (до піді́ска) до кого, несхв. Нав’язливо виявляти свою прихильність, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось. (Дранко:) Відчепіться ви від мене!...
Фразеологічний словник української мови
смола —
СМОЛА́ (липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами), ЖИВИ́ЦЯ.
Словник синонімів української мови
смола —
СМОЛА́, и́, ж. 1. Липкий пахучий сік, який виділяється хвойними і деякими іншими рослинами. В’їхали [подорожні] в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
смола —
Смола, -ли ж. 1) Смола. Чорний як смола. Ном. 2) — шевська. Варъ. 3) — земна. Асфальтъ. Шух. І. 12.
Словник української мови Грінченка