смоловар
СМОЛЯ́Р (той, хто займається смолокурінням), СМОЛОКУ́Р, СМОЛОГО́Н, СМОЛОВА́Р. Невже дурною буде, щоб виховувать себе для смоляра! (І. Карпенко-Карий); Як багато їх — смолокури, гончарі, чередники, шевці і шевчуки, гречкосії, волопаси (Є. Гуцало); Коли заради примхи Євпраксії затримувався обоз у лісових непрохіддях, то йшли привітати княжну.. вуглярі, смологони, лісовики (П. Загребельний); Закопчені, як марюки, смоловари роздмухували ледве підтримувані раніш вогнища (Д. Міщенко).
Словник синонімів української мови