смоловар

СМОЛЯ́Р (той, хто займається смолокурінням), СМОЛОКУ́Р, СМОЛОГО́Н, СМОЛОВА́Р. Невже дурною буде, щоб виховувать себе для смоляра! (І. Карпенко-Карий); Як багато їх — смолокури, гончарі, чередники, шевці і шевчуки, гречкосії, волопаси (Є. Гуцало); Коли заради примхи Євпраксії затримувався обоз у лісових непрохіддях, то йшли привітати княжну.. вуглярі, смологони, лісовики (П. Загребельний); Закопчені, як марюки, смоловари роздмухували ледве підтримувані раніш вогнища (Д. Міщенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смоловар — смолова́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. смоловар — -а, ч. Те саме, що смоляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смоловар — Смоляр, див. смолокур Словник чужослів Павло Штепа
  4. смоловар — СМОЛОВА́Р, а, ч. Те саме, що смоля́р. Словник української мови у 20 томах
  5. смоловар — СМОЛОВА́Р, а, ч. Те саме, що смоля́р. Словник української мови в 11 томах