смологон

СМОЛЯ́Р (той, хто займається смолокурінням), СМОЛОКУ́Р, СМОЛОГО́Н, СМОЛОВА́Р. Невже дурною буде, щоб виховувать себе для смоляра! (І. Карпенко-Карий); Як багато їх — смолокури, гончарі, чередники, шевці і шевчуки, гречкосії, волопаси (Є. Гуцало); Коли заради примхи Євпраксії затримувався обоз у лісових непрохіддях, то йшли привітати княжну.. вуглярі, смологони, лісовики (П. Загребельний); Закопчені, як марюки, смоловари роздмухували ледве підтримувані раніш вогнища (Д. Міщенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смологон — смолого́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. смологон — -а, ч. Те саме, що смоляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смологон — СМОЛОГО́Н, а, ч. Те саме, що смоля́р. Автоматизація [на коксохімічному виробництві] докорінно змінила зміст праці, поліпшила її умови. Робітники, що були люковими, смологонами, .. перекваліфікувалися (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. смологон — СМОЛОГО́Н, а, ч. Те саме, що смоля́р. Автоматизація [на коксохімічному виробництві] докорінно змінила зміст праці, поліпшила її умови. Робітники, що були люковими, смологонами,.. перекваліфікувалися (Ком. Укр., 9, 1963, 30). Словник української мови в 11 томах