смолистий
СМОЛЯНИ́Й (із смолою), СМОЛЯНИ́СТИЙ, СМОЛИ́СТИЙ, СМОЛЯ́СТИЙ, ПРОСМО́ЛЕНИЙ (просочений смолою). Смоляний факел; Смолиста сосна; Просмолений човен.
ЧО́РНИЙ (кольору сажі, вугілля); СМОЛИ́СТИЙ, СМОЛЯНИ́СТИЙ, СМОЛЯНИ́Й (кольору смоли); А́СПІДНИЙ (кольору аспіду); АГА́ТОВИЙ (кольору агату). Встала весна, чорну землю Сонну розбудила (Т. Шевченко); Смолисті кучері вивалилися на високий лоб (Григорій Тютюнник); Полудневе небо відбивається в аспідній грязюці величезного болота (О. Довженко); Теплим промінням засвітились у дівчини чорні, агатові очі (Т. Масенко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смолистий — смоли́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- смолистий — -а, -е. 1》 Прикм. до смола. || Який утворюється під час горіння смоли. || Насичений запахом смоли. 2》 Який містить смолу, багатий на смолу. 3》 Дуже чорний. 4》 Якого смолили, просякнутий смолою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смолистий — СМОЛИ́СТИЙ, а, е. 1. Прикм. до смола́. Соснові голки містять багато смолистих речовин (з наук.-попул. літ.); // Який утворюється при горінні смоли. Смолистий густий дим в'їдався в очі од сирого цурупалка (І. Микитенко); // Насичений запахом смоли. Словник української мови у 20 томах
- смолистий — СМОЛИ́СТИЙ, а, е. 1. Прикм. до смола́. Соснові голки містять багато смолистих речовин (Колг. Укр., 11, 1961, 29); // Який утворюється при горінні смоли. Смолистий густий дим в’їдався в очі од сирого цурупалка (Мик. Словник української мови в 11 томах