снохода

СОМНА́МБУЛА (людина, що ходить і діє уві сні), СНОВИ́ДА, СНОХО́ДА, ЛУНА́ТИК розм. Вона себе тримає, наче вві сні, наче сомнамбула, котра не керує вчинками своїми (Ю. Яновський); Левко побоюється дивитися на місяць, бо тоді сновидою станеш (М. Стельмах); Подався (Михайлик), мов той снохода, вниз до міста, шляху не вибираючи (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. снохода — снохо́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота сновида рідко  Орфографічний словник української мови
2. снохода — див. лунатик  Словник синонімів Вусика
3. снохода — -и, ч. і ж., рідко. Те саме, що лунатик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. снохода — СНОХО́ДА, и, ч. і ж., рідко. Те саме, що луна́тик. * У порівн. Сам не стямився [Михайлик], як замугикав стиха та й подався, мов той снохода, вниз до міста, шляху не вибираючи (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
5. снохода — СНОХО́ДА, и, ч. і ж., рідко. Те саме, що луна́тик. *У порівн. Сам не стямився [Михайлик], як замугикав стиха та й подався, мов той снохода, вниз до міста, шляху не вибираючи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 338).  Словник української мови в 11 томах