снувати
НИКА́ТИ (ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби), ТИНЯ́ТИСЯ розм., ШВЕ́НДЯТИ розм., ШВЕ́НДЯТИСЯ розм. рідше, ШАЛА́ТИСЯ розм., СЛОНЯ́ТИСЯ розм. рідше, МИ́КАТИСЯ розм. рідше; СНУВА́ТИ розм., СНУВА́ТИСЯ розм. рідше, СНОВИГА́ТИ (СНОВИГА́ТИ) розм. (швидко пересуваючись або довго ходячи); ША́СТАТИ розм., ША́СТАТИСЯ розм. рідше (швидко, квапливо); ВЕ́ШТАТИСЯ розм. (ходити туди-сюди, в різних напрямках); ВАЛА́НДАТИСЯ розм. (ходити без діла). Дід нудився, никав без роботи по хаті, по садку, заходив у пасіку (І. Нечуй-Левицький); Сусідові.., мабуть, не спалося, бо він уже тинявся по двору (П. Панч); — Не швендяй під ногами! Забирайся (І. Микитенко); — Обридли ви мені, кохані панове, — процідив Вовк крізь зуби, звертаючись до Бережана. — Шалаєтесь туди-сюди... (І. Муратов); Я снував по покоях, мов неприкаяний, не знаючи, що робити, за що взятися (І. Франко); Люди снуються туди і сюди — хто знає, куди й для чого (М. Коцюбинський); Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (А. Головко); Справа громадської праці вже була добре організована, і ніхто не валандався без діла (О. Бойченко). — Пор. 1. блука́ти.
Словник синонімів української мови