солодій

ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі), ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Й розм., ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ розм., ЛАСОГУ́Б розм., ЛАГОМИ́НЕЦЬ розм. рідко, ЛАСА́Ч діал.; СОЛОДІ́Й розм. (той, хто любить солодке). Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О. Копиленко); Ласії вина.. не розуміють, що найкоштовніший трунок у світі — тиша (Н. Рибак); А страшний ласач патлатий учаща та й учаща мед собі поволі й по роздоллі (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. солодій — солоді́й іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. солодій — Ласун, ласій, ласощохлист; (- збоченця) онаніст, солодун.  Словник синонімів Караванського
3. солодій — -я, ч., розм. 1》 Той, хто любить солодке. 2》 Те саме, що онаніст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. солодій — СОЛОДІ́Й, я́, ч., розм. 1. Той, хто любить солодке. 2. Те саме, що онані́ст.  Словник української мови у 20 томах
5. солодій — СОЛОДІ́Й, я́, ч., розм. 1. Той, хто любить солодке. 2. Те саме, що онані́ст.  Словник української мови в 11 томах
6. солодій — Солодій, -дія м. Онанистъ.  Словник української мови Грінченка