солодій

ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі), ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Й розм., ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ розм., ЛАСОГУ́Б розм., ЛАГОМИ́НЕЦЬ розм. рідко, ЛАСА́Ч діал.; СОЛОДІ́Й розм. (той, хто любить солодке). Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О. Копиленко); Ласії вина.. не розуміють, що найкоштовніший трунок у світі — тиша (Н. Рибак); А страшний ласач патлатий учаща та й учаща мед собі поволі й по роздоллі (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солодій — солоді́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. солодій — Ласун, ласій, ласощохлист; (- збоченця) онаніст, солодун. Словник синонімів Караванського
  3. солодій — -я, ч., розм. 1》 Той, хто любить солодке. 2》 Те саме, що онаніст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. солодій — СОЛОДІ́Й, я́, ч., розм. 1. Той, хто любить солодке. 2. Те саме, що онані́ст. Словник української мови у 20 томах
  5. солодій — СОЛОДІ́Й, я́, ч., розм. 1. Той, хто любить солодке. 2. Те саме, що онані́ст. Словник української мови в 11 томах
  6. солодій — Солодій, -дія м. Онанистъ. Словник української мови Грінченка