солодійка

ЛАСУ́НКА (та, що любить ласощі), ЛАСУ́ХА, ЛАСІ́ЙКА розм.; СОЛОДІ́ЙКА розм. (та, що любить солодке). Ромка була ласунка і за гроші, які давала їй мати, купувала тістечка (Л. Смілянський); Цибелла же була ласуха, Для збитню рада хоть на все (І. Котляревський); Я таки зроду ласійка: люблю солоденьке, та добреньке, та смачненьке (І. Нечуй-Левицький); Настуся і Парася дуже люблять ласувати солоденьким, і як тільки мати дасть котрій з них гривеника, вони негайно летять у крамницю... Такі вже вони солодійки, оця пара дівчат (О. Копиленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солодійка — солоді́йка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. солодійка — -и, розм. Жін. до солодій 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солодійка — СОЛОДІ́ЙКА, и, ж., розм. Жін. до солоді́й 1. Настуся і Парася дуже люблять ласувати солоденьким .. Такі вже вони солодійки, оця пара дівчат! (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  4. солодійка — СОЛОДІ́ЙКА, и, ж., розм. Жін. до солоді́й 1. Настуся і Парася дуже люблять ласувати солоденьким.. Такі вже вони солодійки, оця пара дівчат! (Коп., Подарунок, 1956, 41). Словник української мови в 11 томах