солом'яний

ЖО́ВТИЙ (кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо); ЗОЛОТИ́Й, ЗОЛОТИ́СТИЙ, ЗОЛОТА́ВИЙ, ЗОЛОТА́СТИЙ рідко (кольору золота, блискучо-жовтий); ЛИМО́ННИЙ, ЛИМО́НОВИЙ, ЦИТРИ́НОВИЙ, ЦИТРИ́ННИЙ, ЦИТРО́НОВИЙ (кольору шкірки цитрону); БУРШТИ́НОВИЙ, ЯНТА́РНИЙ, ЯНТАРЕ́ВИЙ рідко (кольору бурштину, золотисто-жовтий); СОЛО́М'ЯНИЙ (кольору соломи, світло-жовтий); КУКУРУ́ДЗЯНИЙ (кольору стиглої кукурудзи, золотисто-жовтий); КАНА́РКОВИЙ (яскраво-жовтий); ВОСКОВИ́Й, ВОЩА́НИЙ (блідо-жовтий); ПОЛО́ВИЙ (кольору стиглого жита, пшениці, блідо-жовтий); ПА́ЛЕВИЙ, СОМО́Н невідм., рідше (блідо-жовтий з рожевим відтінком); ГІРЧИ́ЧНИЙ (кольору гірчиці, темно-жовтий); ШАФРА́ННИЙ, ШАФРА́НОВИЙ (кольору шафрану, оранжево-жовтий); ПІСО́ЧНИЙ (кольору піску, сіро-жовтий); ГЛИ́ВИЙ діал. (про масть — жовтий з сірим відтінком). Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені (В. Сосюра); Над обличчями тихо снували покинуті дідом золоті бджоли (О. Довженко); Січкар.. обтріпує з одежі золотистий пилок соняшників (М. Стельмах); З-під густого пирію, назустріч сонцю, підіймалися золотаві зірочки козельців (С. Добровольський); Меркне Ворскла золотаста (І. Вирган); Зацвіли (клени) неприродно яскраво, барвисто, зазивно ясно-жовтим, яскраво-червоним, багряним, оранжевим, лимонним і якимсь фантастичним червоно-зеленим кольором (П. Козланюк); В вікні померкло, зарожевіло, потім взялось цитриновим кольором (І. Багряний); Ювеліри іноді нагрівають прозорий, цитринного кольору янтар — тоді пухирці.. утворюють усередині каменя об'ємні фігурки (з журналу); Уже настав ясний світанок. Він розлив-ся на тихій воді цитроновим кольором (В. Кучер); Бурштинове сонце поринало в безодню за верховіття вікових буків (О. Донченко); Земля красувалася в рум'яних яблуках, янтарних динях, пурпурових помідорах (Л. Дмитерко); Вона (Ксеня).. перебирала руками кінчик солом'яної коси, перекинутої через плече (С. Голованівський); В хустині кукурудзяного кольору, в червоних відблисках сонячного проміння.. Мариня справді виглядала надзвичайно (Ірина Вільде); Воскові жовтіють зерна (Григір Тютюнник); Обличчя його посіріло і вуха стали вощаними, як у мерця (Л. Первомайський); Скільки оком скинеш — нив'я... там полові, там чорні, там зелені, аж голубі, там білі, як молоко (Панас Мирний); Рожеві, білосніжні, палеві, червоні, аж чорні, троянди розстилалися навколо (О. Іваненко); На порозі став, обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач, присадкуватий, чорнявий, з сердитим обличчям гірчичного кольору (О. Гончар); Хай у вічність стелиться дорога золотим шафрановим полотном (І. Драч); Пісочне пальто; Гливий кінь.