Словник синонімів української мови

сплющити

ЗАПЛЮ́ЩУВАТИ (закривати повіками очі), СПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ЗМИКА́ТИ, СКЛЕПЛЯ́ТИ, ПЛЮ́ЩИТИ рідко. — Док.: заплю́щити, сплю́щити, приплю́щити, зімкну́ти, склепи́ти. Обважнілою рукою проводить (Роман) по чолу і чомусь заплющує очі (М. Стельмах); Сплющую повіки. Зринають, колотяться, переплітаються зелені, оранжеві, червоні, блакитні кола (І. Чендей); Одна тільки Марина Костянтинівна не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч... (Панас Мирний); Румлер склепив повіки і сидів так кілька хвилин (Н. Рибак). — Пор. мру́жити, 1. стуля́ти.

СПЛЮ́ЩИТИ (ударивши або здавивши, зробити плоским), РОЗПЛЮ́ЩИТИ, СПЛЮ́СНУТИ, СПЛЕСКА́ТИ, РОЗПЛЕСКА́ТИ, ПРИПЛЮ́СНУТИ, ПРИПЛЮЩИТИ. — Недок.: плю́щити, сплю́щувати, розплю́щувати, розплі́скувати (розпле́скувати), приплю́щувати. Один вагон сплющило, як консервну банку (Григорій Тютюнник); Куля влучила в орден — сплескала свинець, а грудей не дістала, безсила! (А. Головко); Він, приплюснувши кепку на круглій голові, почелепав до виходу (П. Панч).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. сплющити — сплю́щити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. сплющити — див. сплющувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сплющити — СПЛЮ́ЩИТИ див. сплю́щувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. сплющити — СПЛЮ́ЩИТИ див. сплю́щувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. сплющити — Сплющити, -ся см. сплющувати, -ся.  Словник української мови Грінченка