сплющений
ПЛО́СКИЙ (про тіло, обличчя — позбавлений звичайних округлостей, опуклостей), ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ, ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ), ПЛЕСКОВА́ТИЙ (ПЛИСКОВА́ТИЙ), ПРИПЛЕ́СКАНИЙ, РОЗПЛЕ́СКАНИЙ (перев. про ніс); РІ́ВНИЙ (про лоб). Наче привид, стоїть перед Івановими очима класний наставник. Висока, плоска, кістлява постать у чорній рясі (П. Колесник); На його пласкому, витертому, мов тарілка, обличчі застигла сонна посмішка (С. Журахович); Сисой Дудов, увесь плескатий, як камбала, підійшов до Єршова (О. Донченко); Вода завирувала навколо його посинілих плескуватих, як дошки, литок (П. Загребельний); Обличчя його було мідно-червоне, плисковате з розкошеними очима й широкими ніздрями (З. Тулуб); Високий такий (чоловік) і приплесканий у фігурі (Є. Кравченко); Ніс у нього був розплесканий, ніздрі ворушились (Є. Гуцало); Мелашка впізнала Лаврінову русяву кучеряву голову, рівний лоб (І. Нечуй-Левицький). — Пор. сплю́щений.
СПЛЮ́ЩЕНИЙ (який має форму чогось притиснутого зверху або стиснутого з боків), ПРИПЛЮ́СНУТИЙ, ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ рідше), ПЛЕСКОВА́ТИЙ (ПЛИСКОВА́ТИЙ), ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ. Журно шуміли колоски, маленькі, сплющені, ніби вимолотив хтось на пні (І. Цюпа); Здавалося, що тут мирні рибалки спокійно ловлять плескату камбалу (О. Донченко); Дівчина прийшла до Росі, стала на плисковатому камені й почала мити ноги (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. пло́ский.
Словник синонімів української мови