сподівання

НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯ перев. мн., СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось); УПОВА́ННЯ заст., уроч. (тверда надія); РОЗРАХУ́НОК (надія, що ґрунтується на яких-небудь міркуваннях). Приїхала дівчина додому повна надій, вона ніби сонце внесла до хати (П. Козланюк); Вона прислухалася до останніх звуків затихаючої в селі весільної музики, з якими гинули її останні надії, останні сподівання... (М. Коцюбинський); Тепер, коли їм (єзуїтам) підітнули крила у Варшаві, вони звернули свої уповання на Стокгольм (Н. Рибак); Перед Софією він гнеться лише для видимості, а весь розрахунок його на панича Вольдемара (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. сподівання — сподіва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сподівання — див. НАДІЯ.  Словник синонімів Караванського
3. сподівання — див. надія  Словник синонімів Вусика
4. сподівання — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. сподіватися. Математичне сподівання — середньозважене за імовірностями значення випадкової величини. 2》 перев. мн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сподівання — СПОДІВА́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сподіва́тися. Пережили ми .. зиму; діждали знов весни. Чуток було чимало для нашого жахання й сподівання (Марко Вовчок); І молилася я, й сподівалася я, Чи не гляне хоч раз любо доля моя.  Словник української мови у 20 томах
6. сподівання — над (по́над) (уся́ке) сподіва́ння. Всупереч тому, на що можна було розраховувати; несподівано. Товар пішов, над сподівання, добре, замовлень приходило чимраз більше (І. Франко); Зупинилася на хвилинку, ніби дожидаючи Славкового слова.  Фразеологічний словник української мови
7. сподівання — СПОДІВА́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сподіва́тися. Пережили ми.. зиму; діждали знов весни. Чуток було чимало для нашого жахання й сподівання (Вовчок, І, 1955, 232); І молилася я, й сподівалася я, Чи не гляне хоч раз любо доля моя.  Словник української мови в 11 томах
8. сподівання — Сподіва́ння, -ня с. = сподіванка.  Словник української мови Грінченка