спорожнити

СПОРОЖНИ́ТИ (зробити порожнім, видаливши щось), ВИ́ПОРОЖНИТИ, ЗВІЛЬНИ́ТИ від чого, ОПОРОЖНИ́ТИ рідше. — Недок.: спорожня́ти, споро́жнювати, випорожня́ти, випоро́жнювати, звільня́ти, опорожня́ти, опоро́жнювати. Михайло відкрив пляшку і припав до неї, не відриваючись, доки не спорожнив. Ніколи йому так не смакувало молоко, як цього разу (М. Томчаній); Їм ще не встигли (бандити) випорожнити кишені (Ю. Смолич); Що їли, а що продавать носили, Но більшу часть саду опорожнили (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. спорожнити — спорожни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спорожнити — СПОРОЖНИТИ – СПОРОЖНІТИ Спорожнити, -ожню, -ожниш, перех. Робити щось порожнім: спорожнити діжку, спорожнити торбу. Спорожніти, неперех. Стати порожнім: спорожніла скриня, спорожніла кімната, спорожніла вулиця.  Літературне слововживання
3. спорожнити — див. спорожняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спорожнити — СПОРОЖНИ́ТИ див. спорожня́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. спорожнити — СПОРОЖНИ́ТИ див. спорожня́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. спорожнити — Спорожнити, -ся см. спорожняти, -ся.  Словник української мови Грінченка