спорожнити
СПОРОЖНИ́ТИ (зробити порожнім, видаливши щось), ВИ́ПОРОЖНИТИ, ЗВІЛЬНИ́ТИ від чого, ОПОРОЖНИ́ТИ рідше. — Недок.: спорожня́ти, споро́жнювати, випорожня́ти, випоро́жнювати, звільня́ти, опорожня́ти, опоро́жнювати. Михайло відкрив пляшку і припав до неї, не відриваючись, доки не спорожнив. Ніколи йому так не смакувало молоко, як цього разу (М. Томчаній); Їм ще не встигли (бандити) випорожнити кишені (Ю. Смолич); Що їли, а що продавать носили, Но більшу часть саду опорожнили (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спорожнити — спорожни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- спорожнити — СПОРОЖНИТИ – СПОРОЖНІТИ Спорожнити, -ожню, -ожниш, перех. Робити щось порожнім: спорожнити діжку, спорожнити торбу. Спорожніти, неперех. Стати порожнім: спорожніла скриня, спорожніла кімната, спорожніла вулиця. Літературне слововживання
- спорожнити — див. спорожняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спорожнити — СПОРОЖНИ́ТИ див. спорожня́ти. Словник української мови у 20 томах
- спорожнити — СПОРОЖНИ́ТИ див. спорожня́ти. Словник української мови в 11 томах
- спорожнити — Спорожнити, -ся см. спорожняти, -ся. Словник української мови Грінченка