спорожнювати

СПОРОЖНИ́ТИ (зробити порожнім, видаливши щось), ВИ́ПОРОЖНИТИ, ЗВІЛЬНИ́ТИ від чого, ОПОРОЖНИ́ТИ рідше. — Недок.: спорожня́ти, споро́жнювати, випорожня́ти, випоро́жнювати, звільня́ти, опорожня́ти, опоро́жнювати. Михайло відкрив пляшку і припав до неї, не відриваючись, доки не спорожнив. Ніколи йому так не смакувало молоко, як цього разу (М. Томчаній); Їм ще не встигли (бандити) випорожнити кишені (Ю. Смолич); Що їли, а що продавать носили, Но більшу часть саду опорожнили (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спорожнювати — споро́жнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спорожнювати — див. спорожняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спорожнювати — СПОРО́ЖНЮВАТИ див. спорожня́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. спорожнювати — СПОРО́ЖНЮВАТИ див. спорожня́ти. Словник української мови в 11 томах