справдитися
ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ (запроваджуючись у життя, ставати дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИСЯ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИСЯ, ВТІ́ЛЮВАТИСЯ (УТІ́ЛЮВАТИСЯ) звичайно із сл. в життя, в дійсність, ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯ із сл. в життя, в дійсність; СПРА́ВДЖУВАТИСЯ, СПО́ВНЮВАТИСЯ, СПОВНЯ́ТИСЯ, ЗБУВА́ТИСЯ, ЗВЕ́РШУВАТИСЯ, ЗВЕРША́ТИСЯ (перев. про бажання, мрію, передчуття); ВИКО́НУВАТИСЯ (про роботу, дію, процес). — Док.: здійсни́тися, реалізува́тися, вті́литися (уті́литися), перетвори́тися, спра́вди́тися, спо́внитися, збу́тися, зверши́тися, ви́конатися. Мрія, таємна мрія несподівано здійснювалась (О. Донченко); Могло здатись: реалізується щось давно і вкрай ретельно підготовлене, так блискавично й чітко розподілив він обов'язки (Н. Тихий); Перетворюються в життя найсміливіші мрії людства; Я б хотіла знати всі головні європейські мови, ..але се моє бажання дуже помалу справджується (Леся Українка); — Хто його (перстень) носить, ..тому сповняються всі його замисли, всі бажання (І. Франко); Вона належала до тих людей, яким усе збувається (Ю. Яновський).
Словник синонімів української мови