сприятелювати

ЗДРУЖИ́ТИСЯ (зблизитися, стати друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОДРУЖИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯЗНИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАТОВАРИШУВА́ТИ, ПОТОВАРИШУВА́ТИ, ПОБРАТА́ТИСЯ підсил., СПРИЯТЕЛЮВА́ТИСЯ, СПРИЯТЕЛЮВА́ТИ розм., ПОТОВАРИШИ́ТИ діал. — Недок.: здру́жуватися, брата́тися. Ярема здружився з Залізним; тепер вони подовгу розмовляли, розповідаючи один одному про своє минуле (П. Кочура); Карпатські лісоруби, що з ними її капітан подруживсь, десь із гір.. пісню сюди принесли (О. Гончар); Тут я зазнайомився і заприязнився з Вацлавом Морачевським (В. Стефаник); Ми заприятелювали в надзвичайних обставинах, коли виявляються найкращі або найгірші властивості людської вдачі (Л. Первомайський); Затоваришували вони з галичанином відразу (А. Хижняк); Рік прожили разом, а потоваришували навіки (М. Стельмах); Тепер вони взагалі один без одного не могли й кроку ступити, так здружились та побратались (Ю. Збанацький); Тася швидко сприятелювалася з Раїсою (М. Коцюбинський); Сприятелювали ми з ним (С. Васильченко); Вона пані великого коліна,.. так уже тут як не підходь, а не потоваришиш щиро (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. сприятелювати — сприятелюва́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. сприятелювати — -юю, -юєш, док., рідко. Те саме, що сприятелюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сприятелювати — СПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., з ким, рідко. Те саме, що сприятелюва́тися. Сприятелювали ми з ним; разів кілька на день іноді забігав він до мене, ходив і я в його кімнати (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. сприятелювати — СПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., рідко. Те саме, що сприятелюва́тися. Сприятелювали ми з ним; разів кілька на день іноді забігав він до мене, ходив і я в його кімнати (Вас., І, 1959, 251).  Словник української мови в 11 томах