сприятелюватися
ЗДРУЖИ́ТИСЯ (зблизитися, стати друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОДРУЖИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯЗНИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАТОВАРИШУВА́ТИ, ПОТОВАРИШУВА́ТИ, ПОБРАТА́ТИСЯ підсил., СПРИЯТЕЛЮВА́ТИСЯ, СПРИЯТЕЛЮВА́ТИ розм., ПОТОВАРИШИ́ТИ діал. — Недок.: здру́жуватися, брата́тися. Ярема здружився з Залізним; тепер вони подовгу розмовляли, розповідаючи один одному про своє минуле (П. Кочура); Карпатські лісоруби, що з ними її капітан подруживсь, десь із гір.. пісню сюди принесли (О. Гончар); Тут я зазнайомився і заприязнився з Вацлавом Морачевським (В. Стефаник); Ми заприятелювали в надзвичайних обставинах, коли виявляються найкращі або найгірші властивості людської вдачі (Л. Первомайський); Затоваришували вони з галичанином відразу (А. Хижняк); Рік прожили разом, а потоваришували навіки (М. Стельмах); Тепер вони взагалі один без одного не могли й кроку ступити, так здружились та побратались (Ю. Збанацький); Тася швидко сприятелювалася з Раїсою (М. Коцюбинський); Сприятелювали ми з ним (С. Васильченко); Вона пані великого коліна,.. так уже тут як не підходь, а не потоваришиш щиро (П. Куліш).
Словник синонімів української мови