сприятелюватися
СПРИЯТЕЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док., з ким. Стати приятелем, здружитися.
З Рустемом сприятелювався [Джіафер] особливо (Коцюб., II, 1955, 135);
— Ми разом з ним колись дуже сприятелювались за короткого часу боротьби проти Врангеля на Криворіжжі (Досв., Вибр., 1959, 272).
Словник української мови (СУМ-11)